Філософія: Просвітництво. Німецька класична філософія.

Отже Тема нашої сьогоднішньої розмови - це філософські традиції Просвітництва і німецької класичної філософії а саме філософія Просвітництва про місце і роль людини в світі і німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії почнемо з просвітників стислий огляд дати хочу просвітництву як періоду в історії розвитку філософської думки багато чого змінюється в цей період це X століття повертається е науко філософи повертаються до обличчям до людини до суб'єкта пізнання бо тому що людині найцікавіша сама людина і її стосунки з іншими людьми її стосунки з природним середовищем змінити не можна тому що в природі все визначено і ми

не можемо Вплинути як то на погоду або на ще якісь явища приро і природні процеси от але вплинути на життєдіяльність на власну життєдіяльність на життєдіяльність суспільства ми можемо тому вони на перше місце всі просвітники ставлять віру в розум е розум - це джерело знань знання чому їх називають просвітниками тому що вони свої ідеї несли в люди вони пропагували свої ідеї серед суспільства вони вважали що лю людство треба просвітити людина не бачить перспектив свого життя суспільство людство не бачить Е що чекає в майбутньому до чого треба прагнути тому вони сіяли серед людей віру в краще життя

в майбутнє людства найбільшого розду розквіту просвітництво набуло в у Франції тому відомі найбільш відомі французькі просвітники у спільних нотатках Я подаю ці прізвища французьких просвітників Вольтер кондільяк шарлу монтескє жанжак русо Дені дідро Клод цій Поль гольбах от французькі просвітники писали пробували систематизувати існуючі на той час знання Вони почали ці знання укладати в енциклопедії з'являються перші енциклопедії так Вольтер укладач енциклопедії Вольтер пропагує царство розуму і царство Свободи Далі він висту ступає проти проти надмірного впливу релігії на людину і суспільство Тобто де теологізація суспільства не проти Бога і не проти релігії але проти надмірної давки на особистість

от Далі він розробляє і виносить на люди ідеї удосконалення суспільства удосконалення суспільства тому тому слід сказати що Ну його його як і деяких інших просвітників варто назвати деїстами деус Бог деїсти вони визнавали існування Бога вони визнавали вони були релігійні але от деяка де ологізація суспільства і свідомості людської і суспільної свідомості мали звільнитися від тяготіння релігійного вірування е далі французький просвітник шавілуї монтискє його праця продух законів продух законів дуже цікава він закони розрізняв е на різні види закони які виражають основні принципи відношення людини до природи е далі це позитивні закони а ділить він їх на три

види закони що регулюють відношення між людьми е це міжнародне право закони що регулюють відношення між владою і підлеглими - це суспільне право закони що регулюють відношення між людьми і громадянами це приватне право громадянське от е закони він вбачає що коли будуть діяти закони правильні закони суспільство буде жити краще от віра в краще життя суспільства який правильним правильно діючим законам далі закони повинні мати відношення до фізичного характеру країни до кліма України холодного теплого чи помірного до характеру грунту розташування країни географічного площа країни має значення спосіб життя народів Чи це землероби чи вони мисливством заробляють собі на

харчування чи вівчарством вони займаються от він стверджував що помірний клімат формує ВОВ ничість хоробрість волелюбність А теплий клімат це формує лінь розбещеність і покірність тому в теплих регіонах як то південь України люди більш лидачі розбещені і покірні Ну це вже я аналогію таку проводжу з вченням монтескє він вважав що родючий груп родючий грунт потребує багато часу для обробки От і тому Вони зайняті обробкою рунту вирощуванням врожаю і тому вони довіряють правління державою одній особі монарху тому в землеробних народів монархічна Влада панує далі а де бідні на врожайність землі там ее можлива народна республіканська форма правління

от тому от так от Він пояснює е Принципи розвитку суспільства Він стверджує от що все за Ну він поклав оці всі його ідеї вони вкладені в основу географічного детермінізму Або сказати Можна ідея географічної школи в соціології соціології от тобто визначення сть розвитку суспільства от якраз оцими особливостями про які я сказала Він був противником диспотії найкращий суспільний устрій вважав монархія от ідеал для нього був тогочасний англійський державний устрій скептично ставився до революції до різного насильства він вважав що усунення старого зла шляхом наси може викликати до життя зло нове от далі наступний просвітник жанжак росо відомий е

відомий і в соціології і особливо в педагогіці і філософії у нього ну дуже різноманітна творчість і різноманітні теми його творів і там там є і розвиток науки і розвиток цивілізації і педагогіка як виховувати дітей і економіка і соціально-політичні питання і держава право Ну все є в нього тобто е інтелектуально Він був дуже розвиненим але в нього в самого було 12 дітей він автор великих праць з педагогіки цілої системи педагогічного впливу на особистість виховання дитини але діти його то в притулках виховувались то в чужих людей то були розкидані тобто він не займався вихованням власних дітей тобто

він в теорії був сильний А практика показує інше але він відомий всесвітньо відомий Великий педагог жан-жак росо от далі От дивіться його вправи то його праці про вплив наук на звичаї отце наука і цивілізація міркування про політичну економію далі міркування про про походження причин нерівності між людьми чому люди нерівні одні багаті одні бідні от далі про суспільний договір от він пише про те ну чому люди нерівні тому що починається все з майнової нерівності розшарування на бідних і багатих от Це перша сходинка нерівності яка веде вище цю нерівність піднімає ще вище от нерівність між бідними і

багатими піднімається на наступну сходинку і втілюється Між тими хто має владу доступ до влади і хто не має владу От чому ми можемо проводити аналогію з сучасністю чому люди е рвуться до влади От чому рвуться люди до влади тому що прагнуть збагачення От і великих можливостей для себе своїх родин для олігархічних кланів як на нашій державі сьогодні А вони повинні рватися до влади щоб покращити життя суспільства економічне життя суспільства культурний розвиток цивілізаційний розвиток суспільства от але це вище ефімерне благо виявляється І тому ми так живемо тому що Ми обираємо до влади людей які прагнуть збагачення

і е задоволення власних корисних інтересів інтересів своїх кланів далі жан-жак русо пише про третю сходинку коли коли в державі з'являється деспот деспот стосовно до деспота всі люди нерівні вони відсутність повна прав так наприклад як у сусідній а державі агресор в агресорі от він жанжак обґрунтовує і морально і юридично право народу на бунт проти деспота ну чого ми не бачимо в сусідній державі агресору тому що вони населення частково мовчать і таким чином за умовчанням схвалюють агресію і вбивства іншого народу вбивства в даной в цій ситуації що що відбувається з укра їною з українцями що відбувається в

Херсоні розстрілюють мирне населення знищують навіть і не хочеться перераховувати всі ті трагедії які відбувається через тиранію через політичну тиранію далі от він пише про ідеальний стан суспільства яким воно но бути ідеальний стан суспільства коли людина є самодостатньою вона не залежить від інших людей Ні як виробник Ні як споживач ну чи реально Це в нашому житті мабуть нереально тому що я викладач я виробляю знання передаю їх учням своїм студентам учням от але я не шю одяг я не вирощую пшеницю не чу хліб от я залежу від цих виробників я залежу від тих людей які нас харчують

Ми залежимо от як споживачі от тому коли людина буде самодостатньою ну уявіть маленьке господарство де самодостатність де я вирощую там льон і роблю сама одяг зельону собі в мене є ткальний апарат там Ну і ну або і так далі от самодостатність така Тобто це жанжа крусо говорить що до цього Можна повернутися що Винна в усьому розвиток цивілізації і От якби не розвиток цивілізації от то люди би ж були самодостатніми як раніше було самі собі одяг вирощували там коноплі льон робили самі одяг собі вирощували собі їжу тримали худобу от птицю харчувалися самі собі в них були

була і земля для цього там жили родинами племенами там і так далі от е головна риса от такого природного стану моральна незіпсованість тобто для того щоб жити так і людина була самодостатня і не залежити ні від кого людина повинна бути морально незіпсованою от е-е там де немає власності не може бути і несправедливості власність усьому Ви винна але от недооцінення цієї власності тут багато конфліктів спричинило от тому реалізацію Свободи він шукає у суспільному договорі от е повинен Тому в нього ціле вчення про суспільний договір людина і суспільство а от наприклад для робеспієра суспільний договір русо став

біблією погляди русо стали офіційно визнаною ідеологією якобінців от радикалізм е імпонував багатьом мислителям наступних поколінь от тому от таке вчення жанжака жанжака русо вплинуло на розвиток соціальних соціологічних ідей в майбутньому далі Вольтер Вольтер е класик епохи Просвітництва франса Марія орее Вольтер найвидатніший мислитель французького просвітництва виступав проти феодального суспільства феодальної ідеології е інтегральним елементом якої була релігія а його орієнтація була антирелігійна Він також не заперечував релігію не був атеїстом він просто вимагав релігійної свободи для людини для людини Дуже поважав філософію він вважав що філософія це не просто там догми якісь повчання там система що первинне вторинне

там і так далі а це велике знаряддя розуму у боротьбі проти нерозумного устрою суспільства і суспільство треба людей треба просвітити вони просвітники треба нести знання людям і вони зрозуміють як жити краще от до нього ніхто так відкрито не виступав на захист філософії от тому Вольтер людину розумів як суспільну істоту Вона живе серед інших людей тому існує і суспільна свідомість людська свідомість і суспільна свідомість далі про причини нерівності в нього є праця він теж виступав проти приватної власності вимагав її знищити ее Вибачте Він критикував жанжака русо за те що жанжак русо вимагав приватну власність знищити от

далі е м уся творчість його е і вона стосується ну він і філософ і публіцист і письменник і історіограф і культуролог от тому багато інформацій реформаційних ідей він висуває е і говорить про раціонально побудоване суспільство про розумне суспільство от таке що дає людині свободу слова і передбачає Єдність і індивідуального і суспільного інтересів е далі наступний от оці всі представники там Вольтер мантескє жанджак русо вони були деїсти а наступна група французьських просвітників вони матеріалісти матеріалісти і от один із них матеріаліст - це Дені дідро А теж освічена людинае мислитель його праці передували великі французькі революції от

він світ вважав матеріальним матерія і рух - це існуюча реальність у всіх філософських трактатах у нього присутня ідея про єдність матеріальну єдність світу про безкінечність світу Далі він висуває обґрунтовує концепцію постійного розвитку відкида всяке втручання ззовні у розвиток матеріального світу от в центрі процесу розвитку світу людина людина у них у всіх центрі людина людина людське знання пізнання і покращення життєдіяльності суспільства краще життя для Сус суспільства мислення у нього не є властивістю матерії як ми вважаємо що мислення здійснюється на матеріальній основі мозок матеріальний матеріальний от мислення матерія наділена лише загальною властивістю відчувати енциклопедії над енциклопедією дуже

багато працював років ее систематизував науки е далі у класифікації наук він близький до ідеї френсиса бекона от тому от так от виглядає його філософська система Поль гольбах так само матеріаліст укладач енциклопедії переймається питаннями переборення соціальної нерівності і виступає проти деспотичних форм правління далі пише велику працю яка називається система природи система природи або про закони світу фізичного та світу духовного так само стверджує Вічність матерії і єдність всього матеріального світу матеріалісти ее Ну треба ще сказати що просвітництво е було розвинуте і в Англії о один один із просвітників Англії Це Поль гольбах Поль гольбах Ну Ой вибачте

будь ласка про поля гольбаха я вже сказала це це ж француз Англія Бернард мандевіль мандевіль От бачите це зараз з мене не вийде і читати і дивитися і на годин за годинником слідкувати і запис перевіряти чи йде от тому Ну не Цезар не Цезар так треба сказати що от цікава цікава в нього думка про розумний егоїзм ну його творчість бере початок ще в новий час от а X столітті 1733 року він на початку X століття закінчив це його життя от розумний егоїзм тобто панує в світі розумний егоїзм і він наводить О такий приклад цікаву байку

розповідає в нього є байка про бджоли в цій байці йдеться про те що колись існував вулик і славився своїми законами військовою міццю там процвітали науки виробництво різне промисловості от в якому в цьому вулику життя буяло не тільки економічним розквітом а і було дуже багато пороків шахрайства от жодне ремесло жодна професія жодна посада не обходилися тут без обману і якихось там е ну якогось шахрайства ремісники і торговці е надували замовників е торговці обдурювали покупців Ну приблизно як і в нас зараз обважували общитували адвокати в ненаситній спразі гонорарів великих розпалювали навмисне суперечки щоб у них було багато

позовів багато роботи далі судді е навмисно відкладали слухання справ щоб їм несли хабаря щоб розглянути справу такто лікарі не дорожили своїми доходами е е-е а не здоров'ям пацієнтів е-е жирці е за під маскою благочестивості ховали е своє дармоїдство жадібність генерали ухилялися від боїв і вступали в зговір з ворогом Ну прямо як у нас от а міністри обкрадали державу якій самі ж служили однак при цих всіх пороках вулик процвітав оскільки пороки створювали умови для ее життя більшості бджолонаселення нагромадження багатств породжувало розкіш а прагнення до розкіш розкоші давало роботу мільйонам відняків заздрість і жадібність збуджували працьовитість Працювати

треба більше щоб заробити більше грошей а от наприклад мінливість моди і смаків служила двигуном торгівлі одяг взуття Там аксесуари різні мода е-е двигун торгівлі далі І от коли мешканці вулика втомилися від безперервного обману обдурювання і вони заблагали щоб боги Зробили їх нарешті чесними От і ну Зевс Бог ее розгнівався виконав їхнє прохання і тут життя вулика змінилося до непізнанності залишилися без роботи не тільки адвокати і судді бо Ніхто ж не краде Ніхто ж е-е ніхто не судиться залишилися без роботи адвокати судді тюремники численні чиновники позбавилися роботи і мільйони тих хто продавав свою працю багатим тому

що зі зникненням багатства і розкоші з обмеженням потреб і спрощенням усього життя згорнулися цілі галузі виробництва прийшли в в занепад ремесла мистецтво торгівля і від колишнього процвітання вулика не залишилося і сліду вулик спорожнів зачаг і незабаром він став жертвою спустошливої ворожої навали От дивіться який же ж смисл має ця байка мандевіля про бджоли от Е що рухає суспільством яку роль у цьому Русі грає приватний інтерес і наскільки морально виправданий індивідуальний або груповий егоїзм от а мабуть мандевіль хоче сказати що ніяк не кращі ефекти непривабливі якості добрі почуття роблять людину суспільною істотою найнеобхідніші якості що пристосовують

людину до життя це є її егоїстичні нахили недосконалості і незинні спонукання пороки приватних осіб - це благо для суспільства ну така супереч ва думка її можна оспорити що це не так от але от таке така от цікава думка от вона викликала правда люту критику сучасників його обвинувачували за те що він пороки прославляє банкіри казали що він накле на Англію робить що він не патріот ну Адам Сміт наприклад там вважав що в цьому є раціональне якесь зерно от тому але людьми рухають не одні тільки пороки от тому він от фінал байки показує суперечливі природи людини і

торжеству користі над духом над духом От чому ми так живемо чому ми так живемо та й маємо як живемо як мислимо так і живемо яку яку свідомість маємо Так і живемо отже отже просвітництво просвітництво роль Просвітництва це основна думка донесена до людей про розумність світу як розумність світу Просвітництва це рушійна сила історії людей треба просвітити О це головний засіб досягнення людськом рівності братерства Свободи що відповідало вимогам змальованого просвітниками царства розуму царство розуму Ну от просвітники хочу показати вам з екрана як виглядають як виглядають як виглядали перші енциклопедії от як виглядають наші просвітники так далі далі

німецька класична філософія німецька класична філософія німецька класична філософія охоплює охоплює це кінець 18 століття і перша половина X століття це цілий ряд створених систем ідеалізму і матеріалізму От чому класична тому що все розкладається по поличкам і довго існувала ця система світопояснення і і пояснення процесів пізнання світу от і ця система дуже вплинула і на українську філософію і по сьогодні вплив німецьких класиків на філософську думку відчутний відчутний Ну що вони висувають основні які основні позитивні досягнення які у них ну можна розглянути по персоналіям там найяскравіший представник мануїл Кант іммануїл Кант Він має у своїй творчості два

періоди критичний і докритичний період у докритичний період він роз ляє космогонічну гіпотезу виникнення Сонячної системи згідно з якою наша система виникла завдяки поступовому охолодженню газової туманності от далі тут вперше поняття еволюції було поширене на космічні явища тому що космос теж еволюціонує сьогодні ця гіпотеза носить назву гіпотеза канталапласа в науці ее далі е в цей період ее позиція Канта матеріалістичною є е Він е говорить про пізнання яке не може вийти за межі досвіду От і уже от ці пізнавальні пізнання вчення про пізнання пізнавальні процеси більш розробляється ним у критичний період у критичний період він пише працю

критика чистого розуму яка мала великий вплив на розвиток не тільки філософії у 1781 році була видана його книга критика чистого розуму критика чистого розуму означає критику всього пізнання до якого можна прийти а прорі тобто за допомогою доказів от він завдяки от кантівському значить що треба сказати основне і коротко хотілось би пізнання є результатом дії на людину зовнішніх факторів Людина сприймає Тобто вона перебуває пасивною а світ діє на неї впливає людина пасивна сприймає перцепції а світ діє на неї завдяки каньківському перевороту було покладено край пасивності людини і Кант хотів прийти до визначення умов за якими можливе

дійсне пізнання межі дійсного пізнання хто Я є що я можу що я можу пізнати і наскільки далеко я може піти в своєму пізнанні е далі Кант окреслив концепцію пізнавального процесу а досвід е має значить за кантом досвід е дає чуттєві чуттєве сприйняття предметів от але ні досвід який дає чуттєві сприйняття предметів ні наука тобто математика і ньютонівське природознавство неможливі до тих пір поки до чуттєвих даних не буде додане деяке добавлення і яке має нечуттєвий характер принцип якого Кант визначав як судження та чисте спостереження часове і просторове спостереження спостереження все наше пізнання починається з досвіду тобто

з чуттєвого досвіду але воно з нього не виходить воно має два джерела емпіричне - це досвідне і апріорне тобто м е-е закладене до Ну хай буде закладене в генах до нашого народження апріорі без е само собою ее зрозуміло от А тобто пізнання емпіричне і апріорне ми кажемо це апріорі це і Так ясно без доведення і закладено до виникнення явища чи предмета а пріорна основа вона теж має подвійний характер до неї відносяться категорії е час і простір ее як апріорні форми чуттєвості ее далі час і простір вони об'єднані в чуттєвому спостереженні людини а далі перетворення чуттєвого

досвіду в емпіричний е чуття мої перетворюються в досвід і тут роль відіграє міркування процес міркування а Кан стверджував що ідеї передують чуттєвому досвіду от Пригадайте вроджені ідеї Декарта він вважав що вони і вроджені що вони помимо людини існують ці ідеї от а Кант каже вони передують досвіду надає їм дуже великого значення от вони це річ у собі вони приводять до розуміння того що в досвіді Нічого не відбувається довільно Просто так Те що у безпосередньому досвіді Ми стикаємося з речами які ми розуміємо як субстанціюю з певними властивостями між якими існують причинні відношення та те що в

науці ми виходимо з дій принципу збереження світової субстанції та з дій принципу причинності зумовлені апріорним розподілом нашого досвіду е ви знаєте от ну це цитата з Канта е от пізніше там коли ми дійдемо до філософії Гегеля я наведу вам такий приклад Ну теж процитую і наведу один приклад життя пізніше от далі Отже простір і час не існують реально з їхньою допомогою думка конструює як речі з якими ми стикаємося так і предмети наукового пізнання речі речі нам повинні бути надані щоб щоб їх можна було мислити категорія Є синтезами способами дії яким ми Несвідомо підпорядковуємо чуттєві дані

досвід дві частини формальна апріорі і емпірична зовні нам надається досвід життя нас товкмачить і і ми набуваємо досвід емпіріа далі Отже Кант розрізняє чи розум - це абстрактне мислення практичний розум - це етичне вчення про мораль і моральність Яким бути що бути людиною він розробляє категоричний імператив це золоте правило моральності яким треба бути от Ми звикли до людей ставитися як як вони до нас так І ми до них от а золоте правило моральності або категоричний імператив ка звучить стався до людини так як ти хочеш щоб людина ставилася до тебе до тебе різниця між тим ста

ми ставимося до людей так як і вони до нас а треба ставитися до людей так як ти хочеш щоб Вони ставилися до тебе до тебе далі розсудок розсудок людський впорядковує і оформлює матеріал чуття накладає на нього свої форми там розсудок от далі треба сказати мабуть або узагальнити скоріше за все узагальнити його вчення Отже він значить суб'єкт це суб'єкт це як творча діяльність людина її творча діяльність далі знання можливе на основі досвіду розум не є чистою дошкою Табула Раса далі ее далі джерело знання не в об'єкті а в суб'єкті В самій людині в апріор формах контиювання

світу далі пізнавальні здатності людини це чуттєве споглядання діяльність розсудку і аналіз розуму споглядання розсудок розум різниця між розумом і розсудком от він проводить цю різницю далі свобода волі етика вчення про обов'язок золоте правило моральності Я вже вам сказала Він ригорист прихильник суворих правил коли він ішов на заняття на свої лекції в кеніке кенігсбургу е жителі міста звіряли по ньому годинники тому що він настільки був педантичний настільки пунктуальний настільки притримувався строгих правил в житті от е тому от реальний світ ніколи не дасть нам остаточної відповіді чи світ скінченний чи він нескінченний без дії розуму і розсудку

наш пізнавальний досвід просто неможливий споглядання розсудок і розум і розум мислення от Ну от така Можливо складнувата але я пробувала спростити для вашого с няття філософську систему імануїла Канта класик класик великий класик один із найвеличніших класиків далі Йоган готліп фіхте він суб'єктивний ідеаліст він все виводить із діяльності із творчого начала дія породжує буття основна праця його називається науковчення ее в ньому він надає перевагу практичному розуму практичному розуму е далі ще один представник німецької класики Фрідріх Вільгельм шелінг е Він розвиває натурфілософію філософію природи створює філософію тотожного мислення він ідеаліст сно основа його вчення - Це філософія

релігії От так само якщо він розвиває натурфілософію він так як і спіноза пантеїст Бог скрізь розчинений в усьому він є засновником філософії мистецтва філософії мистецтва ще один представник німецької класики це Георг Вільгельм Гегель його філософія вважається найвищим досягненням німецької класичної філософії от він розвиває ідеалісти теж ідеаліст розвиває ідеалістичну діалектику він переосмислює кантівське співвідношення розсудку і розуму якщо Дивіться розсудок це початковий рівень мислення де оперування абстракціями відбувається в межах незмінної наперед заданої схеми а розум - це вищий рівень раціонального пізнання якому властиві творчеі оперування абстракціями та рефлексією різницю між розумом і розсудком ми будемо розглядати на

наступних практичних заняттях щоб ви остаточно зрозуміли тому що от вся німецька класика вона оперує цим поняттями і зміст цих понять треба знати Отже шелінг ідеаліст він пантеїст розвиває філософію мистецтва натурфілософію От і створює філософське тотожне мислення а далі я пере повернулася чомусь до шелінга Георг Вільгельм Фрідріх Гегель Гегель його праці ну його філософські ідеї відображені в праці феноменологія духу феноменологія духу і от у а хочу я зачитати вам один уривок або цитату так швидко не виходить знайти Добре я знайду і зачитаю цитату про яку я говорила От і все-таки хочу і проаналізувати її Так отже

ее Гегель Е що я перескочила повернулася була до Канта і провела паралель що він і сказала що він пере переосмислив співвідношення розсудку і розуму е Він вважає розум розум Не заперечує розсудок розум буває негативним і і розум буває позитивним ее істина - це система знання мислення і буття - це тотожні логіка вчення не тільки про мислення а і про буття а і про буття інтуїція - це безпосереднє знання безпосереднє знання далі його праця феноменологія духу філософія природи логіка логіка ще треба сказати щодо основ буття Він вважає що спочатку існує Абсолют він не володіє свідомістю не

усвідомлює себе Всесвіт а не того що він існує він первинний а основою світу постає духовнаб бстанція абсолютний дух який з розвитком постає єдністю свідомості та самосвідомості але це не лише субстанція і суб'єкт тобто діючий розум там в людині існуючий от тобто абсолютний дух це у Гегеля всеохоплююча реальність субстанція універсальний чинник всіх форм буття світовий розум єдине рефлексивне поле в якому ми знаходимося і під впливом якого ми знаходимося АА в праці феноменологія духу він досліджує механізм становлення духу розрізняє етапи становлення духу от використовує такі терміни як чуттєва достовірність сприйняття розсудок розумна свідомість самоусвідомлення от тому кожен

кожен етап характеризує е кожен етап який проходить проходить ее становлення яки дух проходить становлення етапами і кожен із цих етапів Він характеризує у своїй праці отже категорія буття в Гегеля вона абстрактна і не відточена про буттям ми нічого не можемо сказати стверджує гегельми можемо лише констатувати що воно є от тому логіка категорії розгляд категорії логіки він будує за принципом тріади який він запозичив у фіхте у фіхте от теза антитеза синтез я є Я це теза Я є не я це антитеза я є Я і і не я це синтез тому категорії логіки Отже свою логіку

Гегель розглядає як логіку розуму а не не розсудку Гегель зробив великий внесок в Усі сфери пізнання гідні філософської уваги панлогізм панування логічних конструкцій над усім і всіляким змістом реальності пан скрізь логізм от логіка логіка логіка логіка мислення от раніше в університетах і наших вітчизняних університетах вивчалася логка як філософське вчення про закони правильного мислення а потім почали прибирати логіку з навчальних планів і зараз рідко в Які спеціальності включають в освітню програму логіку а от Якраз логічність це є один із загальних законів всесвіту і логіка вивчення логіки сприяє упорядкуванню думок як ми же як ми думаємо Так

ми і живемо тому логіку Ну я переконана що її треба вивчати цих філософських дисциплін етику яким треба бути що бути людиною як вміти мислити аналізувати синтезувати користуватися там особливостями розсудку і і логіку розуму включати і розуміти Процеси що відбувається зі мною що відбувається з нами суспільством чому це відбу вається і так далі логіку треба вивчати от Тому треба що сказати історію він розглядає як таку що йде до завершення через виконання призначеної їй мети от людство існує людство припинить своє існування тоді коли виконає призначену їй мету так само як пригадає в отій книзі смисл життя мюлендорфера

німця який душа відійде е тоді і покине тіло коли вона виконає місію місію свою от а Яка місія в людини е і з тоді душа з'єднається з життєдавцем відійде до абсолюту далі ее філософська система Людвіга феєрбаха він матеріаліст на відміну від Гегеля ідеаліста шелінга ідеаліста і фіхте ідеаліста він матеріаліст ну він був одним із кращих учнів деделя він Новатор природа базис людини тобто причини в природі людській поведінки нашої побудови стосунків у суспільстві природа людини От дивіться якими нас створила природа лінивими тому що ми бережемо енер енергоресурс на на випадок екстремальної ситуації вона зробила нас жаднуватими

запаслими в Собі собі собі але Міра Міра якщо міри дотриматися то це норм от тому от природа людська мм якраз є причиною існування чеснот і пороків людських от е-е тому універсальною наукою може бути лише антропологія це вчення про людину і природу людини тому філософія його антропологічна і антропологічний принцип в усьому в усій його системі Він критикує ідеалізм от ее що Він вважає що от філософія феєрбаха - це раціоналізована релігія раціорозум розумна релігія а філософія та релігія за їхньою сутністю це протилежні одне одному в основі релігії віра в догмати а в основі філософії знання і прагнення

розкрити природу речей тому найперше завдання філософії критикувати релігію викривати ілюзії які складають сутність релігійної свідомості релігія та ідеалістична філософія виникають через в відчудження людської сутності через приписування Богу тих атрибутів які насправ насправді належать самій людині хоча Біблія каже чому людина зроблена Богом за за образом Божим і подо за образом Божим і подобою тому людська сутність на справді повинна бути покладена в основу пізнання світу природи от людина не творіння Бога а частина і найдосконаліша частина вічної природи Тобто це вершина всього найрозвинінішого І досконалішого що існує в природі от його висловлювання моє вчення або позиція може бути

виражена в двох словах природа і людина з моєї точки зору пише феербах істота що передувала людині істота що була причиною або основою людині якій вона зобов'язана своїм походженням та існуванням Єй називається Не Бог містичне невизначене багатозначуще слово а природа слово та сутність ясні чуттєві однозначні сутність же у якій природа стає особистою свідомою розумною істотою і називається В мене людина людина Отже отакий матеріалізм феєрбаха відрізняється від матеріалізму XV століття от тому що він не зводить усю всяку реальність до механічного руху і розглядає природу не як механізм А як організм який характеризується як антропологічний антропологічний організм природа

- це організм живий організм от а тому от духовне начало в людині воно не може бути відділене від тілесного дух і тіло дві сторони реальності яка є організм людська природа тлумачиться переважно біологічно окремий індивід для феєрбаха не історично духовне утворення а ланка в розвитку людського роду людського роду от тому ідеалістичне пізнання він критикував він був абстрактним мисленням незадоволений от треба чуттєве спостереження що чуття - це єдине джерело нашого пізнання нам дано через органи зору нюху смаку дотику слуху От і це є справжня реальність це реальна реальне все існує що ми сприймаємо от а і ніякої

понадчуттєвої реальності там не існує мислить не душа не мозок а мислить людина сама організм цілий не окремий мозок не окрема душа от тому от по-новому Він іте інтерпретував саме поняття об'єкт от першим об'єктом для всякої людини є сама людина інша я інша людина ти якраз любов до іншої людини є шляхом визнання її об'єктивного існування а тим самим до визнання існування взагалі зовнішніх речей от е Він про про пропонував концепцію туїзму розуміння людини як істотно пов'язани з іншою людиною от повернутися треба обличчям до реальної людини тоді істинною діалектикою стає не монолог окремого мислителя самим собою а

діалог між ти і я Я і ти от і з внутрішніх зв'язків людей що базуються на почутті любові виникає альтруїстична мораль і от їй місце треба надати любов до Бога це відчужена хибна форма справжньої любові любові до інших людей він говорив що релігія в тілі віковічні людські мрії про ідеали змальовує досконалий світ виконує функції компенсації людської немочності недосконалості страждання ну релігія - це всього-навсього погляд на сутність світу і людини тому що людина слабка недосконала І от вона до Бога звертається і так далі він зявляв про тестичні своєї позиції на місце запереченого Бога він ставив людину

на місце любові до Бога любов до людини любов до людини от далі філософія любові здатна витіснити і релігію як перекручену форму людського самоусвідомлення людського самоусвідомлення ее Отже треба підсумувати що німецька класична філософія чого ж вона досягла е Ну перше у філософії Канта е досягне філософії Канта виражено теоретичне відображення рефлексії людської Свободи і рівності людська свобода і рівність далі Гегель висуває діалектичну концепцію далі німецька класична філософія вводить історизм у дослідження суспільства відкидає не історичні і механістичні концепції які панували в попереднє століття далі післякантівська філософія е критикує агностицизм критикує а агностицизм а далі у філософія Гегеля розробляються

не тільки закони об'єктивної а й суб'єктивної діалектики тобто [музика] е гносиологічне сприйняття пропагується протистояти емпіризму раціоналізму і детермінізму свободи волі онтологічне сприйняття - це протиріччя між натурально-механістичною картиною світу і специфічним буттям людини центр дослідження суб'єкт людина відходять від об'єкту від природи до історії і культури і культури от така такий особливості має німецька класична філософія Отже просвітники намагалися просвітити людей з метою щоб вони зрозуміли як будувати краще суспільство німецькі класики ну розклали багато чого по поличкам пізнавальні здатності людини людина як як к як творець діяльності От і багато чого іншого