Добрий день ми з вами продовжуємо курс лекцій з дисципліни міжкультурна комунікація і Сьогодні ми з вами поговоримо на таку тему як поняття культура і її роль у міжкультурній комунікації Як ви вже зрозуміли власне з назви нашого курсу що культура є одним із ключових понять визначальних понять для освоєння курсу міжкультурна комунікація тому е на сьогоднішній лекції ми з вами спробуємо Розкрити зміст слова культура які існують на сьогодні тенденції розвитку культури адже якщо йти класичним підходом у розуміння співвідношення культура і цивілізація то існують відповідні напрацювання відповідні теорії концепції які розкривають ролі значення культури встановлення цивілізації і є
сучасний або некласичний підхід який окреслений в літературі щодо співвідношення культури і техніки і в залежності від цього ми також з вами будемо розглядати різноманітні підходи щодо означення культури адже культура - це одне із найбільш вживаних термінів у сучасній науці якщо спробувати порахувати навіть в кількісному відношенні скільки на сьогодні існує визначень слово культура то дослідники пишуть що це понад 500 визначень де які стверджують що існує близько 2 000 визначення поняття культура я вам пропоную зупинитися на декількох таких маркерних моментах стосовно окреслення слова культура перш за все Я б орієнтувала вас звернути увагу на етимологію слова культура
слово культура має латинське походження і в перекладі з латини воно означає обробіток або ушляхетнення зрозуміло виникає питання обробі чого перш за все це обробіток рунту тобто як ми бачимо власне з перекладу даного слова і можемо зробити такий невеличкий висновок в тому що культура - це те що створено людиною на відміну від природи основний зміст або сутність культури в тому що це все те або сукупність всього того що створене людиною на відміну від природи тобто якщо існує рунт да поле На якому там розквітають квіти і все інше ми можемо просто пасивно любуватися ним так Або ж
ми можемо обробляти це поле і організовувати відповідним чином свою діяльність перетворюючи його і тим самим бути економічно успішними бути там впізнаваними і так далі от якщо взяти Україну так наше суспільство то ми в основному все ж таки є аграрною державою яка розкриває особливий зміст ставлення саме українців до природи до навколишньої дійсності тому ось тут одне із визначень культури як обробіток гґрунту або обробіток землі підкреслює оту змістовну частину культури в тому це те що створюється людиною досить часто в літературі ви можете зустріти таке визначення культури як олюднена природа або друга природа тому що якщо вдатися до
визначень що таке природа природа це все те що не створено людиною що існувало існує і буде існувати Вона має такі характеристики як нествореність незнищенність і сам розвиток Тобто ми бачимо на відміну від культури що це є те що створене відповідно людиною проте не просто конкретно взятою людиною як конкретного індивіда або конкретної особи це має колективний характер існування це створено суспільство і культурою ми можемо назвати те що вже постає ціннісним надбанням як суспільством так і людини адже культура вона не є вродженою культура - це те що набувається це те що досягається те що пізнається те що
засвоюється у відповідних вже нормах традиціях звичаїв як до ставлення людини до природи так і ставлення один до одного і до себе самого тобто ось тут підкреслюють чи ось оцю етимологію походження слова культура ми підкреслюємо власне ось цю штучність по відношенню до природи наступне на чому хотіла б акцентувати вашу увагу в тому що культура трактується як виховання освіта моральні норми правила і етикет Тобто ми з вами бачимо що в основі суспільної життєдіяльності і в основі формування відносин в суспільстві лежить культура а адже суспільство залучає індивіда до відповідних норм звичаїв поведінки і її організація тобто Саме через
засвоєння культури людина з необхідністю індивід засвоює ті норми зразки поведінки які будуть її не просто адаптувати в суспільстві а й формувати відповідні форми взаємодії які будуть мати ціннісне все ж таки підгрунття Оскільки ми з вами скажемо про те що культура - це також процес творення матеріальних і духовних цінностей і от в основі цієї взаємодії яка буде вже направлена і мати консенсусний характер з необхідністю лежать цінності наступний маркер який б хотілося виокремити у розумінні культури це те що досить часто саму культуру трактують як мистецтво або творчість це пов'язано також із з структурою можна так сказати культуру
адже загально прийнято культуру поділяти на матеріальну культуру і духовну культуру то саме трактування як мистецтва і творчості передбачає розуміння саме культури у вимірі духовного Також ми з вами на попередній лекції зазначали про те що культура - це завжди живий дієвий процес який наповнений різноманітними силами здатностями як конкретного індивіда як представника відповідної культури етноси Нації так і суспільства цивілізації в цілому тому можна сказати що у зв'язку з технічністю технологічністю сучасної цивілізації і ускладненням відносин між індивідами ми можемо говорити про різноманітні форми культури це такі форми як субкультура попкультура що можна також описати таким поняттям як масова
культура наступний маркер Оскільки ми з вами люємо до того що культура відображає відповідні норми зразки цінності зрозуміло що вони також мають динамічний характер існування тому в понятті культури ми можемо фіксувати той чи інший історичний етап у розвитку людства Тобто ми вживаємо таке поняття як культура Київської Русі а там Середньовічна культура культура Відродження і так далі тобто тут ми акцентуємо увагу що є існують відповідні зразки і норми культури які притаманні тій чи іншій історичній епосі І власне коли ми вживаємо там культура Відродження одразу виникають також відповідні маркерні такі елементи наприклад що це гуманізм це антропоцентризм це
геліоцентризм і так далі наступним моментом на якому б хотілось також зупинитися це власне коли в понятті культура фіксується культура народів або відповідних груп людей наприклад коли ми з вами говоримо українська культура одразу при цьому словосполученні також виникають відповідні маркерні елементи Да що для української культури притаманні свої якісь автентичні риси які є неповторними особливими які описують саме українців Ну наприклад це може бути кордо тричність Так це особливе ставлення до свободи це прагнення до свободи і до волі так адже власне у ментальності українців саме прописуються ось ці маркині культурні елементи або коли ми говоримо для опису відповідної
культури якихось груп людей можемо вживати таке поняття культура готів так або представників інших соціальних груп ще на чому хотілося акцентувати вашу увагу в тому що саме поняття культура ми можемо вживати до сфери діяльності наприклад це може бути масова культура або художня культура що власне характеризує той чи інший вид діяльності в якому розкривається культура як процес творення відповідних зразків норм цінностей які є притаманни і тому чи іншому способу життєдіяльності Сус пільства Отже зважаючи на те що ми з вами сказали можна зробити декілька таких підсумків так по-перше що культура являє собою живий дієвий процес який наповнений різноманітними
здатностями людини і кожний наступний історичний етап у розвитку людства носить свої корективи у розуміння культури культуру ми характеризуємо як той процес який є рукотворним як який не просто ми отримуємо у вигляді там спадку або у вигляді творення природи так культура є результатом перетворення результатом творчих сил здібностей людини і при цьому Ось ця творчість ще раз підкреслюю Вона носить суспільний характер існування не індивідуальний конкретна людина не може створити поза суспільством так відповідні зразки ідеали норми принципи лише Вступаючи у такі форми засвоєння культури як наприклад соціалізація інкультурація тощо тому культуру ми з вами трактуємо як процес творення
матеріальних і духовних цінностей а також сам процес творення накопичення реалізації матеріальних і власне духовних надбань всього суспільства варто зазначити що культуру як ми вже з вами окреслили досить часто усталений існує такий підхід щодо її поділу на так звану матеріальну культуру і духовну культуру що ж таке власне матеріальна культура матеріальна культура - це досягнення що насамперед виражають рівень освоєння людиною сил природи при цьому вона охоплює всю сферу матеріально-практичного існування і розвитку людей увесь спектр їх Ого безпосереднього впливу на природу при цьому Якщо говорити про результат так цієї діяльності то ми можемо сказати що це формування відповідних
інструментів які уможливлюють процес освоєння людиною природи наприклад це знаряддя праці Так можуть характеризувати рівень розвитку матеріальної культури на тому чи іншому історичному етапі розвитку людства якщо ми з вами простежимо так оцю цю еволюцію у розвитку людства щодо інструментарію освоєння вивчення і впливу людини на природу то ми бачимо тут все ж таки прогресивні моменти прогресивний процес адже на сьогодні ми маємо з вами безліч інструментів стосовно освоєння людиною природи і не тільки природи да адже людина як казала Ліна Костенко крил немає але літає І власне це є результатом тих сил здатностей які прикладає людина для освоєння навколишньої
дійсності так само ми з вами маємо недосконалі органи чуття Проте ми здатні бачити на відстань яка є недосяжною для нашого неозброєного ока Да ми з вами здатні бачити вночі і розрізняти Ці предмети тощо Тобто це власне діяльність людини яка направлена на освоєння навколишнього середовища при цьому людина створює ті інструменти засоби праці які дозволяють їй не просто освоювати навколишнє середовище а й перетворювати його і створювати штучне середовище наприклад на сьогодні в області медицини ми маємо такі досягнення і великий відсоток виживання дітей які народжуються з вагою до 1 кг Це є якраз досягнення людини так у створенні
тих інструментів які уможливлюють не просто функціонування людини а власне створення того штучного середовища яке уможливлює якраз прогресивний конструктивний розвиток і вплив не тільки там на конкретну людиною а власне в багатьох сферах життєдіяльності людства людина так само створила засоби пересування де на сьогодні ми долаємо відстані за доволі короткий час це все є також надбанням матеріальної культури наступний різновид так культури на якому ми з вами зупинимось це власне духовна культура і духовна культура являє собою результат духовної діяльності людей і вона функціонує як досягнення що показують рівень і глибину пізнання природи і суспільства широту світогляду втілення в суспільне
життя ідей і знань тут найкращу сутність духовної культури розкриває власне її структура де до структури духовної культури ми можемо віднести такі основні елементи як цінності сфери суспільної свідомості Тобто це світоглядна культура це філософські політичні наукові релігійні інші ідеї і погляди людей також сюди Ми можемо віднести моральну культуру і до моральної культури ми можемо приписати такі основні елементи як норми поведінки культу кутурні форми спілкування культура почуттів також до духовної культури Ми можемо з вами віднести естетичну культуру зокрема це мистецтво література художнє конструювання та інші а також науково-технічна творчість і перелічені ось ці структурні елементи вони закріплюються
у поглядах вчинках людей звичаях традиціях у творах літератури мистецтва тощо проте варто зазначити що духовну культуру ну не можна розглядати як окрему форму так Адже для того щоб відповідно література була розповсюджена на широкі маси людей з необхідністю треба організовувати книгодрукарство так тому ось тут ми говоримо за синтез так матеріальної і духовної культури їх тісну взаємодію то тому духовна культура не може існувати як ми з вами показали без тих засобів можливостей які власне надає матеріальна культура варто зазначити що з плином так розвитку часу і культура є живим дієвим процесом вона набуває різноманітних форм свого розвитку зокрема
прошу акцентувати увагу на такий різновид сучасної культури я як масова культура варто зазначити що це концепт який дійсно інтенсивно почав розвиватися в другій половині XX століття адже Саме цей час характеризується інтенсифікацією і впровадженням в усі сфери життєдіяльності людини техніко-технологічних засобів де концепція от масового суспільства масової культури вона була обґрунтована зокрема в концепції іспанського філософа Хосе ортега і гасета його робота в якій він висвітлює ці погляди і позицію щодо трактування масової культури називається повстання або є такий переклад як бунт мас Так де він якраз аналізує особливості переходу до саме масового суспільства і масового споживання тому ось
тут саму культуру Ми також можемо виокремити в цьому процесі два таких складо елементи це процес творення і процес споживання тобто вони також між собою тісно взаємодіють адже масова культура дійсно вона орієнтована на аспект все ж таки споживання де людина маса вона не задумується над тим наприклад хто створив той чи інший елемент той чи інший предмет без якого там людина не може себе мислити в сучасному світі людина маса ста ставиться до цього предмету до будь-якого предмету як до предмету щодо визнання популярності тощо Ну наприклад якщо ми візьмемо з вами такий предмет як мобільний телефон Основна його
функція яка це забезпечення зв'язком але ми бачили з вами спостерігали масову істерію коли власне виходив кожна наступна серія Айфону особливо ця істерія була там після смерті сті са Так коли власне навіть був розгорнутий палаточнем містечко щоб людина змогла першою купити цей телефон який Одразу був поставлений на аукціон як перший мобільний телефон який був куплений після смерті Стіва Джобса Ось і питання виникає які цінності сповідує людина маса так І тут якраз на перший план постає цінність споживання цінність захоплення цінність доступності зрозумілості тих чи інших наративів які подається масовій культурі яке не викликає потреби в аналітичному мисленні
в аналізі співставленні тощо тому на сьогодні ми маємо ось це ізнецінення інформації де інформація постала також засобом для широкої пропаганди де Людина лише її споживає сприймає але ніяким чином не аналізує не ставить питань ня про Да там сутність відповідність вірогідність цієї інформації яку вона отримує із зовнішнього світу тому досить часто масова культура вона є зрозумілою прийнятною широким масам населення вона не потребує якраз того аналітичного мисленнєвого зусилля щодо сприйняття тих наративів які Вона передає цим досить часто користуються суб'єкти так цієї масової культури де прибутки сьогодні від тих продуктів які виробляє масова культура є високими в порівнянні
з припустимо з деякими видами промисловості це така Дань нашого часу коли масова культура набирає своїх обертів на відміну від цього існує інший вид культури таких як елітарна культура яка має свої зразки має свої цінності вони якраз орієнтовані на творчий характер ті групи населення які сприймають її з точки зору вже раціональності з точки зору ціннісного споглядання так На ось ці ми маємо шедеври так світової культури або національної культури і так далі Якщо ми візьмемо припустимо геніїв національної культури України Так таких як Шевченко Леся Українка Іван Франко і так далі і тих митців які припустимо присвоюють собі
інші держави про те вони творили на території України так і були українцями зокрема якщо взяти творчість того ж Айвазовського елітарна культура вона протистоїть масовій культурі проте масова культура вона сьогодні виступає як на мене доволі дієвим засобом щодо поширення наративів в тому числі і елітарної культури тобто конструктив масової культури і її потужний такий чинник - це є охоплення більш широкої маси людей і використовуючи ті способи і прийоми масової культури вона здатна нести в маси все ж таки відповідні ціннісні наративи які з необхідністі можуть консолідувати націю зокрема якщо ми з вами приведемо до прикладу ну навіть Євробачення
яке виграла Джамала свого часу коли вона використала саме національну мову і не просто національну мову а етнічну мову і вперше на Євробаченні прозвучала саме тюркська мова де Ось ця популяризація не просто популяризація звернення уваги так на проблему яка тоді була адже Її пісня Вона мала все ж таки ціннісний наратив на ті конфлікти на війну на переселення кримських татар ну власне Не просто переселення да а вигнання їх з етнічної території тому ось тут масова культура постала тим засобом яка звернула увагу на ціннісні наративи Що пережив кримсько-татарський народ тобто ось тут ми бачимо з вами що масова
культура виступає потужним інструментом задля ознайомлення з тими ціннісними наративами які несе в собі та ж історія да конкретного народу або всього суспільства в цілому наприклад на сьогодні існує досить велика кількість історичних проєктів проте тут вони носять підкреслюю освітницький а не науковий характер але освітницький в плані ознайомлення і звернення уваги на ту чи іншу проблему що я маю на увазі ну зокрема якщо ми візьмемо такий проект як реальна історія акіма Галімова це якраз отой акцент який робиться на ознайомленні да своєю рідною культурою своєю історію з своїми історичними постатями діячами або його проект який стосується власне українських
палатців Так де ми досить часто стереотипно сприймали в тому що палаци в Україні знаходяться лише виключно на території західних областей України нічого подібного да замки розташовані на території всієї України тому ось тут ці проекти які носять освітний характер це засіб масової культури так який дозволяє населенню так не просто подивитися і забути Ну хтось Можливо і так сприймає дані проекти Але да це зацікавлення захоплення власної національною культурою здобутками які ми мали впродовж своєї історії Ну і про те як ми бачимо з вами ми проживаємо новий виток у своїй історії для того щоб і повертати власну історію
і вивчати власну історію ну це окрема Тема так історія для обговорення тому що вона також має полісемантичне значення це один із прикладів які я хотіла б вам навести щодо сучасного переосмислення засобів масової культури які здатні знайомити саме з елітарною культурою і долучатися до цієї елітарної культури Наступне Що хотілося сказати і акцентувати вашу увагу це власне на наше визначення яке ми з вами надали що культура - це духовні і матеріальні цінності вміння знання звичаї традиції надбання а також сам процес отримання здобування накопичення і реалізації цих цінностей тобто ключовим в даному визначенні У нас є з вами
розуміння що таке цінності Тобто ми задаємо собі Питання якщо це процес створення матеріальних і духовних цінностей то що ж таке власне цінності на сучасному етапі розвитку людства Це доволі складне питань Та адже цінності власне як і сама культура як ми з вами зазначили це не те що є вродженим Це те що набувається здобувається в процесі життєдіяльності і залучення індивіда до соціальних процесів Я б хотіла акцентувати вашу увагу на праці сучасних нідерландських антропологів де власне Їхня робота називається корпоративне плем'я автори це Даніель Браун і іцке Крамер і вони говорять Наступне Що культура формує людей а люди
формують культуру А як вони зазначають культура ніколи не буває вродженою культура - це те що створюється власне як і самі цінності і цінності це все те що особливо важливо для людини чим вона керується в своєму житті тобто виходячи з даного визначення ми вам з вами говоримо про те що цінності є в основі процесу творення культури так тих зразків норм звичаїв яким вчиться людина да я б так сказала в яких вона залучається в яких вона соціалізується з необхідністю тобто індивіда ми природ залучаємо до всіх соціальних процесів того чи іншого середовища в якому перебуває індивід тобто яким
буде це середовище таким в результаті буде і цей індивід тут само можна провести таку аналогію що які цінності сповідує те чи інше оточення в якому перебуває індивід такі самі цінності буде сповідувати і цей індивід проте цінності мають змінний характер існування динамічний хара ктер існування вони не існують в незмінному вигляді на якихось етапах життєдіяльності того ж індивіда вони є змінними оскільки змінюються обставини змінюються відносини які формує Як сам індивід да так і коли він адаптується до різного роду відносин тому тут цінності вони ще раз підкреслюю мають динамічний характер існування тобто усвідомлення і реалізація цінностей дають можливість
формуватись особистості і отримувати відчувати задоволення від своєї діяльності цінності відповідають на такий основний запит як що є бажаним або яким щось повинно бути тобто якщо хочете це взірець відповідно до якого ми прагнемо організовуємо свою життєдіяльність прикладаємо масу Зу з силь для реалізації цього бажаного тобто таким яким воно має бути проте цінності крім того що вони мають динамічний характер існування вони ще можуть бути Я б сказала з різним зарядом так з позитивним і негативним що Тут мається на увазі власне нітше на це звернув увагу своїй генеалогії моралі Так де він стверджував про те що коли Бог
помер виникає питання як діяти людині адже Бог був відповідним взірцем так до якого прагнула людина тепер стверджуючи ось цю фразу що Бог помер людина з необхідністю має відповідати сама за свої вчинки перед собою перед іншими людьми тощо тому ось тут організовуючи свою життєдіяльність людина може керуватися різними цінностями наприклад коли вона до іншої людини Ставиться як до мети тобто Свобода іншої людини її гідність її індивідуальність її особливість є цінним для мене і інша людина постає метою Але є ті люди які використовують інших людей задля реалізації власної мети тобто ставляться до людей як до засобу щодо реалізації
своєї мети і От коли ми з вами будемо аналізувати різноманітні форми культури і говорити про антикультуру або контркультуру так де ми скажемо що антикультура - це якраз організація життєдіяльності або окремої людини або групи людей використовуючи при цьому цінності з негативним зарядом Тобто це те що йде всупереч загальноприйнятим цінностям нормам звичаїм де Наприклад якщо вдатися до міркувань Альберта швейцера і його роботи Благо віння перед життям то основною цінністю для будь-якої людини виступає її життя то антикультура да буде сповідувати інші цінності де життя людини її цінність буде ставитися під питання але да культура як ми з вами
говоримо це формування цих цінностей і коли ми залучаємо індивіда До соціальної взаємодії з необхідністю треба давати все ж таки позитивні наративи в організації його життєдіяльності де з необхідністю треба щоб індивід знав так що таке Свобода що таке гідність що таке чесність що таке честь що таке воля і так далі де відповідно до цього до знання і усвідомлення важливості значимості ось цих наративів так людина і відповідно буде ставитися до інших людей як заповідав нам Кант так як до мети а не як до засобу ще б хотіла звернути увагу в плані розуміння цінностей те що це вибір
конкретної людини людини вже коли вона набуває відповідного рівня свого розвитку як особистості тобто коли вона постає вже суб'єктом дії коли вона обирає себе і світ так тому ось тут ми говоримо про вибір ціннісних орієнтирів людини і відповідно до цього вона буде організовувати свою життєдіяльність цей вибір досить яскраво підкреслив в своїй роботі мати чи бути Еріх фром Він якраз акцентував увагу на двох таких от елементах Да можна сказати як цінність мати і цінність бути де цінність мати зводиться до накопичення до отримання популярності визнання на відміну від цього цінність бути Да це самовдосконалюватися через самопізнання самотворення людина
обирає себе так І отут досить яскраво як на мене це ще підкреслив в тому що людина шукаючи себе з необхідністю відшуковує сферу своєї діяльності свою справу та як зазначав Григорій Сковорода сродну працю де людина відповідним чином організовуючи свою діяльність вона розчиняється в ній Тобто вона не сприймає це як чужу діяльність як Та яка не властива їй Тому це не просто Да не можна сказати що все так просто ми знаємо ким ми будемо з моменту свого народження там або там як зараз вимагають після школи ми маємо одразу визначитися ким ми будемо ці процеси є тривалими людина
може переосмислювати свої цінності свої вподобання свої інтереси і так далі ким Да хоче і баче себе людина припустимо така Межова ситуація як війна вона також перекреслює всі ті потуги які людина прикладала для самореалізації до прикладу театральний актор став парамедиком чи бажав чи мріяв він про це ні обставини виявилися такими де він з необхідністю так рятує зараз життя своїх побратимів це цінність до це цінність бути причетним Да до тих подій які відбуваються в країні Тому людина з необхідністю тут обирає себе не можна сказати або засуджувати людей у їхньому виборі Це справа ще раз підкреслюю кожної людини
вона обирає для себе якими цінностями керуватися в своєму житті або цінностями бути або цінностями мати приклад який я завжди наводжу оскільки це Ну те що є в моєму досвіді Так це приклад Скруджа макдага який занурюючись в своє золото Знав його кількість і його життя зводилось до кількості до кількості монет які існують в його банку проблеми його сім'ї його там не стосувалися і так далі а от тут вияв бути приклад Григорія Сковороди його шлях його життя коли він мав можливість обрати собі професію співати в царському хорі Він обрав себе Він обрав себе як мандрівного філософа це
те чому ми також вчимося це те що є нашим власним надбанням якщо людина обирає себе ну вона обирає світ тому змін не треба боятися зміни - це те що є притаманне нашому життю бажаємо ми цього чи не бажаємо Вони завжди присутні в нашому житті тут я так відступлю трошечки від теми просто пораджу вам ознайомитися з цією роботою як на мене це визна значає не просто життєдіяльність там якоїсь корпорації організації держави а життя кожної людини є такий бізнесмен і теоретик тепер і науковець Да Він охоплює тут такий величезний спектр діяльності це іцхакадізіс де він говорив наступне
проблеми породжують зміни зміни потребують рішення рішення породжує проблеми і Ось так Ось цей коловорот Да він характерний як для життя конкретної людини так для суспільства для організації корпорації в цілому для цивілізації в цілому тому ось тут важливо Те чим ми керуємося для того щоб долати ці проблеми Якщо ми ставимося до проблеми там у вигляді якої ситуації яку ми не здатні вирішити Ну ми тоді ці проблеми кладемо собі на плечі якщо все ж таки ми прилагаємо зусиль для того щоб їх розв'язати і відповідно керуючись цінностями так все ж таки зі знаком плюс позитивним зарядом Я думаю
для людини немає нічого неможливого Варто сказати за такі різновиди або форми так культури які існують в нашому житті які відповідним чином і аналізується в сучасній філософській культурологічній етнологічній психологічній літературі Так це власне такі поняття як антикультура посткультура смарткультура кіберкультура інформаційна культура субкультура контркультура на цьому пропоную зараз дещо зупинитися на цих поняттях окреслити їх зміст і підкреслити тим самим що культура - це живий процес взаємодії в основі якого цінності як ми з вами зазначили де цінності мають якраз різний заряд і власне цими формами культури ми з вами це і продемонструємо антикультура - це вияви і тенденції
суспільного і індивідуального життя що заперечують значення цінностей які створені людством У процесі суспільно-історичного розвитку приклади Дак ми з вами наводили це те що суперечить загальноприйнятим нормам те що йде всупереч цьому приклад на початку повномасштабного вторгнення багато хто залишаючи в поспіху своїї домівки залишали Своїх тварин дома зачиненими закритими Що вони робили або як було спалення так будинку тварин на Теремках це приклад антикультури це приклад антицінностей які забирають життя живих істот задля ну будь-якої мети там розваги навіть да або те що їх не покарають оскільки за дії Ми з необхідністю маємо відповідати То тут питання які цінності
які наративи надавалися тим індивідам які вчиняли ці дії контркультура це напрямок у розвитку культури що активно протистоїть традиційній культурі і тут ми можемо назвати такий інтенсивний розвиток контркультури у вигляді таких громадянських рухів які виникали у другій половині 20 століття зокрема в 60-х роках на території багатьох західних держав зокрема ті ж Сполучені Штати країни західної Європи це там культура хіпі і так далі субкультура - це форма культури яка має свою систему цінностей символів що сповідує відповідна соціальна група це може бути культура готів так які мають свої ціннісні орієнтири проте ці цінності не заперечують традиційної культури наступний
момент - це те що вже пов'язано із з стрімким техніко-технологічним поступом сучасної цивілізації коли про культуру ми говоримо в таких поняттях як інформаційна культура кіберкультура посткультура і смарткультура Отже інформаційна культура - це рівень розвитку інформаційних зв'язків у суспільстві характеристика інформаційної сфери діяльності людей кіберкультура являє собою нову модель що за заснована на інтернет-технологіях тобто власне тут коли у життя людини так вривається соціальні мережі яких на сьогодні особливо там молоді люди проводять досить тривалий час і виникає питання так які культуру яку цінності вони сповідують і впроваджують у цих соціальних мережах проте виникає питання про те Хто являється
суб'єктом соціальної взаємодії в соціальних мережах якщо що взаємодіючи з представниками різних культур ми говоримо про себе як суб'єкта той хто взаємодіє той хто транслює свої ціннісні наративи то на відміну від цього в соціальних мережах спілкуються образи а не суб'єкти тому Тут виникає питання да до тієї якості спілкування в соціальних мережах і їх результативності наступні характеристики так культури на яких би хотілося зупи тися це посткультура І смарткультура я б сказала що це дві протилежних тенденції у розвитку сучасної культури в чому їх протилежність зрозуміло що Як для однієї форми так і для іншої форми основним визначальним чинником
у розвитку культури виступає техніко-технологічні засоби проте посткультурі і перетворення її на пост або коли ми додаємо до основного терміну ось цей приставку пост це означає що культура перероджується проте виникає питання на що вона перероджується на технологію вона стає технологією вона перетворюється на неї а значить сама культура як процес припиняє своє існування посткультура - це власне смерть культури це спричиняє зміни поведінки ціннісних наративів норм самої людини де сама людина скажемо так синтезуючись з комп'ютером на сьогодні в науковій літературі виник такий термін як гаутер Тобто це такий синтез людини і комп'ютера коли комп'ютер мислить сам Да От
зараз припустимо написання наукових робіт так написання кваліфікаційних робіт виникає питання щодо звернення людини до штучного інтелекту тоді виходить це здійснення це дослідження робить не людина Так а штучний інтелект і як розрізнити поставити питання да мислить машина відчуває людина чи ні адже дивіться ми істоти які здатні до емпатії до співчуття до прояву любові кохання і так далі там допомоги тощо чи здатна на це машина Ні і От коли роботу у Софії ведучий програми задав питання Чи любите ви мене Вона сказала в моєму базі даних немає Да такого Як там любити да кого любити І що таке
любов виникає питання адже якщо задати запит штучному інтелекту на сьогодні Ну він видасть вам якісь варіації стосовно того що цей термін може значити проте чи відчуєте ви прояв любові прояв любові ви відчуєте виключно від іншої людини ось тут посткультура так це переродження виродження культури і перетворення її на технологію і смарт-культура тут ми все ж таки бачимо позитивний мабуть отут для характеристики сучасних форм культури поставимо тут крапочку проте там підемо далі в інших питаннях так от смарт-культура ну смарт зрозуміло всім Да що це розумний але ось тут коли техніко-технологічний поступ ми використовуємо лише виключно як засіб
знаряддя Інструмент що дозволяє нам вивільняти свій час для саморозвитку самовдосконалення самопізнання самоосвіти тобто технології не замінюють нам весь світ та а навпаки вони відвільняють нам час для того щоб ми самореалізувались наприклад нам не треба стояти в черзі в ЦНАП ми можемо записатися на будь-який зручний час для нас так само ми можемо за тися на будь-який зручний час в поліклініку відвідування організовувати прибирання в квартирі не прилагаючи ніяких зусиль тобто смарт да культура - це використання техніко-технологічного досягнення сучасної цивілізації як знаряддя і інструмента що дозволяє вивільнити час для людини для її самовдосконалення самопошуку самоосвіти тощо так само
як викори стання ось цих предметів в організації сучасного життя коли ви всі прекрасно чули таке словосполучення як Smart місто смарт-квартира смарт автомобіль автомобіль Нам потрібен для чого щоб швидко пересуватися в межах міста нам треба що максимально менше місця для того щоб знайти собі ячейку да для того щоб припаркуватися все це використання власне цього засобу в межах урбанізованого міста для того щоб мати лише засіб пересування а не припустимо там якийсь великий габаритний автомобіль який не можна припаркувати в центрі міста три крапочки на цьому питанні Ідемо далі досить класичним у сучасній науковій літературі є співвідношення культури і
цивілізації тому якраз і виникає питання Чи можемо ми ототожнити ці два поняття культуру і цивілізацію скажу наперед що ні оскільки вони означають різні рівні організації людської життєдіяльності тобто якщо культура вона пов'язана з творчим процесом з реалізацією з тим що суспільство група людей людина прилагає там якісь зусилля для реалізації ідеалу бажаного і так далі то цивілізація це лише знаряддя да інструмент який має відповідну вже інституціональну структуру тобто якщо порівнювати так то культура - це процес цивілізація - це вже результат результат того що людина використовує ці здобутки надбання в своїй життєдіяльності варто зазначити що термін цивілізація має
латинське походження і в перекладі з латини це означає громадський або державний це поняття з'являється і активно впроваджується в науковий обіг в XV столітті на той час воно досить широко використовувалося саме як синонім культури проте да як ми вже з вами зазначили що культура Вона має творчу душу формує духовність а цивілізацію ми можемо охарактеризувати як метод як знаряддя культура передбачає високу якість особи і творця а цивілізація орієнтує на масу рівність тощо виходячи з цього ми з вами можемо зробити такий підсумок або визначення все ж таки що таке цивілізація цивілізація - це відповідний етап у розвитку людства
за якого соціальні зв'язки домінують над природними тобто невід'ємною суттєвою рисою сучасного цивілізаційного процесу має якраз бути органічна єдність культури і цивілізації проте Варто сказати що культура ніколи не поглинається цивілізацією вона залишається жити порівняно самостійно як характеристика людського буття як його смислове і духовне начало Тобто ми можемо з вами сказати що без культури неможливо формування цивілізації так цивілізація є результатом тих надбань що є вже результатом такого плодоношення культури у зв'язку з цим у науці в сучасній науці існує досить велика кількість підходів концепцій які обґрунтовують власне ось це співвідношення культури і цивілізації Варто сказати що це концепції
якій були обґрунтовані Арнольдом тойнбі це концепція яка була обґрунтована освальдом шпенглером і це концепція яка була обґрунтована американським соціологом самуелем хантінгтоном вона є доволі такою більш сучас дієвою динамічною оскільки саму культуру хантінгтон Розуміє як те що індивідуалізує тобто культура постає маркером так ідентичності А в той же час він говорить що це саме робить культуру і джерелом конфлікту тобто тут вона виконує таку подвійну функцію з однієї сторони несе ось цей конструктив ідентифікації і це саме робить культуру джерелом конфлікту тому власне у зв'язку з цим хантінгтон розробляє так звану конфліктну модель взаємодії цивілізацій цю концепцію він обґрунтував
в своїй роботі яку назвав зіткнення цивілізацій де говорив про те що 20 століття стане останнім століттям у такій історії як територіальні війни наступним століттям в якому все ж таки будуть відбуватися війни Так це буде джерелом їх буде поставати релігія і культура і це ми з вами зараз бачимо спостерігаючи з ці а процеси міграції Так де культура і релігія постають джерелом Як ідентичності так і джерелом конфліктів зокрема здається Якщо я не помиляюся у Німеччині були виступи мусульманської общини щодо того щоб власне вони утворювали відповідну організацію для того щоб задовільняти права мусульманської общини хоча в Європейському Союзі
домінує принцип толерантності поваги до інших культур традицій релігій але от така вимога да на сьогодні існує в багатьох країнах Європейського Союзу на думку тимчука такого українського дослідника це пов'язано перш за все з тим що європейсь Союз не вів конструктивної міграційної політики ну Проте це окреме питання але от ми бачимо що концепція семіеля Хантінгтона Вона має свій вияв в сучасному суспільстві щодо конфліктної взаємодій між представниками різних релігій культур і цивілізацій це такий класичний підхід щодо розгляду співвідношення культури і цивілізацій проте існує ще й некласичний підхід щодо співвідношення культури і техніки і отут існує якраз Ось ця
концепція яка обґрунтовує настання посткультури або так званого етапу у розвитку сучасного суспільства який називається постлюдство цей концепт був обґрунтований в роботі американської дослідниці Кетрін хейлс де її робота називається коли ми стали постлюдством Тобто вона констатує факт настання Тобто це не якась майбутня перспектива у розвитку суспільства у розвитку людства це те що вже відбулось і ми маємо констатувати Цей факт оскільки змінюється відношення людини до себе оскільки виникає новий концепт розуміння самої людини як транслюдини постлюдини у у розумінні гуманізму як трансгуманізму постгуманізму тощо тому ми з вами спостерігаємо ось цей новий етап або новий виток у розвитку
людини культури цивілізації де тут залежить від зусиль і вибору людини які питання Вона ставить перед собою які цінності вона сповідує в своєму житті чим вона буде Керу тися для організації своєї життєдіяльності і формування відповідних відносин які будуть задовільняти її потреби і інтереси і ось це буде відігравати суттєву роль або Я б сказала навіть формувати порядок денний так на завтра як ми будемо розвиватися в якому напрямку буде рухатися сучасне суспільство хочу сказати завершити на оптимістичній ноті коли я перевіряла домашнє завдання донь Я перевіряла приклади з математики я взяла калькулятор я взяла надбання сучасної цивілізації а вона
мені сказала а я керуюся своїми мізками тому майбутнє у нас є да і розкривайте свої творчі здібності можливості працюйте над собою Культура буде в основі так тієї діяльності яку ви організуєте і як ви будете ставитися до тих техніко-технологічних надбань сучасної цивілізації На цьому я традиційно ставлю три крапочки Дякую за те що слухали і сподіваюсь це було корисно для вас Побачимось наступного разу