шановні студенти і студентки Вітаю Сьогодні ми маємо чергову лекцію з нашого курсу філософії просвітництва І сьогодні як і обіцяв ми переходимо вже до франкомовного 18 століття до довгого 18 століття і ба більше це надто важливо для нашої частини Європи Адже у нас просвітництво здебільшого асоціюють саме з франко-мовною традицією і франкомовним 18 століттям Отже я поширюю нашу сьогоднішню презентацію хвилинку так Ось вона а отже назва сьогоднішньої лекції це енциклопедія або порядок знання Ну і не важко здогадатися що сьогоднішня лекцію сьогоднішню лекцію присвячено французький енциклопедії і ключовим інтелектуалом які цю енциклопедію створювали і сформували Отже структура лекції
Спочатку я огляну чи ні ідеї цього століття Великого світла Я зроблю це на як минулих лекціях присвячених британським імпіриком а де я розглядав конкретні ключові ідеї кожного з британських філософів Сьогодні я зупинюся на трьох текстах уривках на трьох уривках з текстів французьких просвітників які вони кристалізували або спробували кристалізувати ключову характеристику століття в якому вони творили і Як ми побачимо вони чітко ідентифікували себе з тим проєктом які ми зараз всі називаємо просвітництво Ну як це називали французи ми побачимо а в другому пункті я перейду до Власне кажучи Ось цього проєкту століття Яким є енциклопедія упорядниками якої
були денні дідро і жанр і в третій частині я зупинюся на ключових ідеях проспекту дедро просвіт відповідь яку порядник знання і власне це проспект цей текст який написав опублікував дедро в 1750 році в цьому тексті йшлося про а-а ну загальну ідею і принципи [музика] і принципи побудови енциклопедії і в четвертому останньому завершальному пункті я зупинюся на передньому слові або передмові диско лімінеєр даламбера яку в якому в цьому передньому слові якраз і викладено ось цю ідею порядку знання енциклопедичного порядку знання але можна навіть прибрати цей прикметник і казати просто про порядок знання адже просвітники як ми
сьогодні Побачимо претендували не просто на те щоб створити якийсь довідник який можна [музика] яким можна користуватися недозвілля або знічев'я а вони претендували на те що вони претендували на упорядкування нашого світу стосунку Як ми побачимо вони претендували на створення цілої епістемічної мапи світу і Власне цей пінтесенція всього проекту енциклопедії Гаразд Отже перед тим як перейти до огляду чинних ідей я зауважив лише те що ось всі ці інтелектуали які працювали над енциклопедією і впорядковували її дописували статті до неї вони були вони називали себе філософом але в франковому XVIII столітті філософом був називали не ту людину яку називали
філософом в німецькомовному а 18 столітті наприклад Емануель Кант який буде одним з персонажів однієї з лекцій цього курсу він власне був тим ті кого ми її сьогодні можливо не в Україні в Україні можливо ми ще не цивілізаційну не наблизилися до появи філософії тут як професія але Кант у XVIII столітті німецькому був професійним філософом він мав відповідно він мав він мав [музика] відповідно кар'єру і відповідний життєпис так у рік увійти Він навчався в університеті Київське після того як здобув диплом він писав там десертацію після того як захистив докторську дисертацію працював багато років Приват доцентом в університеті
керівниксберга Приват доцент на сучасний манерці можливо викладач по годинник а от є викладачі погодинники по викладачі погодинники це люди які працюють за гонорарою дуже часто за дуже низькі гонорари мали їм гроші платять але за тих часів також такими якщо ми можемо в українській реальності сьогодні назвати викладачем по годинником Це був Приват доцент А це людина яка викладала якісь свої авторські курси або семінари тощо Ну і потім після того як він пропрацював певний час Приват до центру він став професором Ну і професор це вже все ти влаштований до кінця свого життя принаймні під фінансовим оглядом Ну
і приблизно Ось така от схема в Німеччині вона з XVIII століття особливо незмінилися да це така стандартна кар'єра у професійного філософа німецького тоді як у Францію в XVIII столітті філософи ми називали непрофесійних філософів та а просто інтелектуалів людей які публічно послуговувалися власним розумом і брали відповідальність на себе за вжиток свого розуму А це люди які не мали на меті досягнути якогось просування в академічних структурах або успіху суто в академічних структурах в університетах академіях тощо це люди які просто писали книги перекладали книги обговорювали тощо викладали в такому ширшому сенсі цього слова не в сенсі викладання в
університетах Отже просто Майте на увазі що от коли сьогодні я послуговуватимуся цим терміном філософ той тими Це не про от професійних філософів в німецькому сенсі сенсі німецького Просвітництва та і це важливий нюанс Отже першому починає цей огляд з зараз хвилинку так починаю цей огляд чільних ідей століття Великого світла з цитати з першої частини дискусії про науки і мистецтво про яку ще в цьому курсі йтиметься Та хай Навіть в цій дискусія вона до певної міри бере під сумнів ось цей історичний оптимізм [музика] XVIII століття як ми ще далі побачимо і історичні та іпістомічний оптимізм і до
певної міри в цьому тексті Руссо дистанціюється від своїх сучасників і від своїх колег по енциклопедії адже якщо був також одним з авторів цієї енциклопедії він надто спеціалізувався на на статтях з музики із музичної теорії втім в цьому в цій дискусії він ну як побачив дистанціювався про те в першому абзаці цього цієї дискусії або я би навіть переклав цей як промові адже це такі риторичний передусім твір Руссо досить дотепно і влучно ніби узагальнює ось це от ось це 18 століття і якщо вирвати це з контексту то можливо воно не здасться і певної іронією і дистанціюванням Отже
він пише великий прекрасне видовище бачити як людина Завдяки власним зусиллям до певної міри в борсується з ніщо а силою світла свого розуму розпрошую морок який її загорнула природа як вона підноситься над самою собою злітає духом ген до небес і немов сон це простує гігантськими кроками безмірним простором всесвіту і як що іще більш більшими складнішим повертається Все би щоби вивчити або дослідити вивчити щоб вивчити дослідити людину і пізнати свою природу свої обов'язки і своє призначення ці всі дива відновилися ось в вже кілька ось вже як кілька поколінь тому і навіть цитат а та і тут ми
досить воно звучить пафосно і в контексті того що ця дискусія Вона досить сильно риторично навантажена ось цей Спочатку він ніби так риторично навантажену узагальнює ось таку велич цього століття і ось того чого людина досягає як він пише силою світла свого силою світла свого розуму Та то в цій в цьому уривку я звернув до особливо увагу на те ну я тут переклав як світло свого розуму а ми це навіть трохи підкреслити Та то в оригіналі ідеться про лелюм’є в Дуся важлива дуже важлива дуже словосполука позаяк лелюм’єм словом щоб просто в множині це множина слова світло світла
оцим от словом Як ми побачимо французи дуже багато речей називали у 18-му столітті в купі із самим 18 столітті от те що ми українською називаємо просвітництво в однині та або німці називають ауф Lego теж в однині або англійці наливають в inlightment теж в однині а або десь що італійці називають люмінізму теж в однині на француза називали лелюньє в множині світло ніби і ось власне як ми побачимо що під цим словом вони крім Просвітництва окрім позначення самої доби також розуміли наприклад знання ну це буквально от незабаром Ми на інших цитатах побачимо Отже що ми тут можемо
висунути з цієї зауваги Руссо якщо не зважати або абстрагуватися від того що це до певної міри іронії в самому тексті В самій дискусії Руссо Ну і якщо ми це ізольовано як характеристику всього століття і оцієї доби спробуємо витлумачити ми бачимо що тут ідеться про певну автономію людини що вона сама завдяки своїм зусиллям і за провідною ниткою світло свого розуму вона дає Раду ось тому ніби морокові у якій її загорнула природа як медалі побачимо особливо з переднього слова даламбера до цієї енциклопедії до першого тому енциклопедії цей морок Він був не лише такий от власне кажучи витворений
природою а й також цей морок просвітники асоціювали з певною історичною добою а саме середньовіччям Та якому протиставляли Відродження Ну і власне як апогей всього цього руху від мороку до світла власне саме просвітництво саме 18 століття тому з цієї цитати ми ми можемо висунути те або на її підставі можемо побачити що для просвітників важливим Також важливим був самостосунок А що не підставі ось цього на підставі самостосунку вони намагалися або суб'єктивності вони намагалися сконструювати наш світ остосунок і це звичайно що споріднює їх як з британцями так і з німцями адже нагадаю ключовою провідною ниткою цього курсу є
характеристика просвітництва як подолання трансценденції Як ви пістомології так і в політичній філософії так наступна цитата - це з есе про елементи філософії Жанна лерона данабєга одного з ключових головних упорядників енциклопедії цей твір вийшов друком в 1759 році і вже буквально в першій розділі в першому розділі цієї книги які називаються картина людського ума всередині 18 століття він експлуацинтно звертається до власне свого XVIII століття Як бачите він експліцідно згадує те століття в якому живе і цитата Єдине за увагу всі цитати які я наводжу в цьому [музика] в цій презентації в цій лекції - це цитати в моїх
перекладах здається ось уже чи не 300 років як природа призначила середину кожного століття бути добою революції в людському Умі достатньо трохи уважніше розглянути середину століття у якому ми живемо події які нас збурюють або принаймні переймають наші звичаї наші твори і також до наших розмов бесід тоді без зусиль помітимо що під багатьма оглядами відбулася вельми прикмета прикметна зміна наших ідей зміна яка здається завдяки своїй швидкості обіцяє ще більшу зміну Ну і це приголомшливе приголомшливий за своєю насиченістю щільністю інтелектуальний момент по-перше Подивіться на перше речення 300 років як природа призначила середину кожного століття бути добою революції в
людському Умі ну тобто інтелектуальної революції Якщо так інакше це переформулювати А І про що це говорить Це говорить про те що даланберг чудово усвідомлює що модерн модерн почався і почався він не у 18-му столітті 300 років звісно Декарт я починав Цей курс з того що називав саме дикарта батьком модерну Декарта мається на увазі карта з огля Ду не його медитації про першу філософію Ну також дискусію про метод це ми ще До цього я ще До цього тексту я звертатимуся до дискусії про метод в наступній лекції яку буде присвячено [музика] старожитній мудрості італійців Господи дентік 8
металургосп і старожитня мудрості в яку добре присвячена старожитньому мудрості італійців то звісно мається на увазі передусім Декарт для контексті цього курсу це власне батько модерну любов людина з яка відкрила експліцідну та тобто не просто натякало там якось а або здогадувалася але не змогла висловити але людина яка експлуацитно відкрила людську суб'єктивність ось цей наш самостосунок а в своєму Его когіту его Сум та але Декарт вже в 17 столітті та і його творчість припадає на першу половину 17 століття тобто за попередні 100 років а даламбер говорить про от власне ще далі Тобто виходить про 16 15 століття
то тут на увазі що для французів і власне в цьому самому в передньому слові як побачимо для даламбера для енциклопедистів в цілому ось спочатку цих змін є вже доба Відродження Да коли людство коли європейці виходять ось з цього ніби мороку середньовіччя до власне нових нових ідей найголовніше що переходять до подолання ось цієї транссенденції Ну і як ми бачимо з фронти з піску енциклопедії тобто картини яка передує першому тому яку вони там пояснюють вони навіть символічно Та зобразили ось це подолання трансценденція але дочекаємося що цього Отже перший момент він показує що ось це 18 з середини
18 століття Це наслідок різних процесів які відбувалися у Європі і це ніби відповідно до певної міри апогей другий момент Далі наступна цитата що він також констатує Що Ну по-перше він також живе термін революції і Зверніть увагу що цей твір вийшов друком в 1759 році тобто за 30 років до початку власне Французької революції так яка була вже не просто інтелектуальною революцією якою можна вважати в принципі самого енциклопедію а вже політичної і революцією і не такою можливо революцією не такою спокійною не такою [музика] Я не знаю гладкою якщо так можна висловитися як те можливо як того хотіли
би самі власне просвітники і також ми бачимо що сам даламбер передчуває такі зміни Так коли говорить про те наприкінці цієї думки що зміни яка здається завдяки своїй швидкості обіцяє ще більшу зміну він передчуває те що ось ця інтелектуальна революція яку розпочинають у Франції енциклопедисти енциклопедисти вона призведе до ще якоїсь ще більшої зміни і він прочувається він не ексклюзивно не каже і не може ще знати що це за зміна буде Але він передчуває і зрештою даламбер він не доживе до початку цієї революції але він перечуває що це призведе не просто до зміни способу мислення та як
прагнув того Кант як на що претендував Кант у свої критичні філософії та нагадаю з першої лекції це кантова ідея що критика чистого розуму є революцією способом мислення або зміною способу мислення та тут власне в даламбера все-таки є передчуття що ця зміна буде ще більшою Тобто вона вийде за межі суто інтелектуальної історії а змінить і то радикальну трансформує суспільство все французьке і не лише французьке Гаразд це ми зафіксували Отже всі вони всі вони просвітники не лише не лише французь німецькі як побачимо англійське як ми вже сподіваюсь побачили вони усвідомлювали за якою доби живуть і усвідомлювали що
ця доба Радикальної зміни Так це зафіксували наступна наступна цитата і я буду завершувати цей огляд шкільних ідей це цитата з листа вольтера одного з ключових французьких просвітників також одного з дописувачів енциклопедії це лист графу лятураю від 12 травня 1766 року де Вольтер з одного боку ексклюзивно Висловлює своє ставлення до сказати попередників з іншого боку виразно також ідентифікує добу за якою живе Він сам цитата нині ми немаємо ні расина німольєра ні це видатні французькі письменники і поети Отже міра сина ні Мольєра ні на фонтейне нібуло баю навіть вважаю що ніколи таких нема там але я віддаю
перевагу просвітленому століттю надстоліттям не знатущим яке породило сімох був вісьмох геніальних людей і зауважте що ці письменники які були великими у своїй царині у філософії були геть незначними раси не було були сміховинними янсеністами Паскаль помер божевільним А на фонтен помер як тою алупак кінець цитати звісно ми тут бачимо такі перегини у вольтера надто коли Він стверджує що Паскаль не був був незначним філософії хоча знову ж таки під філософію мається на увазі тут не Ось ця професійна філософія та раджу ось цей публічний вжиток розуму і відповідальність цей публічно вжиток розум там але ми бачимо що для
вольтера важливо наголосити на тому що ось це просвітлене століття - це століття в якому знання припиняє бути привілеєм привілеєм обмеженого кола людей Бо ясно що для того щоб здобути знання так для того щоб розвинути смак потрібно мати дозвілля та потрібен вчитися а для того щоб мати дозвілля потрібно мати все-таки певний матеріальний статок бо якщо ти заклопотаний тим щоб просто фізично вижити і для цього лише і працюєш постійно то навряд чи ти матимеш час і дозвілля на те щоб витрачати той час і дозвілля на розвиток і на освіту на плеканні смаку на штантування звичаїв і чеснот
тому ось це просвітлене століття як століття трансформацій І століття у доступне знання а у Як побачимо все-таки Це була одне з одне з одна з головних функцій Хай Можливо навіть непрямих енциклопедистів Та то саме у доступні знання воно радикально Я би сказав демократизує знання і перетворюю його з привілею а доступ до якого мало обмежено коло людей набуток публіки на публічну справу Якщо хочете А ну і це власне вольтера дуже влучне дуже влучне спостереження хай навіть висловлене і в приватному листуванні Але знову Звертаю увагу що дуже експліцидне дуже Як сприйце ми маємо справу з дуже експоцитною
ідентифікацією століття в якому філософ перебував всі вони розуміли що роблять і за яких за якого за часу яких трансформацій живуть Отже просвітне на столітті Гаразд Тепер я власне перейду по волі до цього проєкту століття спочатку перед тим як перейти до розгляду проспекту і переднього слова проспекту бедро і переднього слова деламбера в яких в текстах яких власне викладена сутність Ось цього енциклопедичного проєкту кілька таких важливих зауваг Ну по-перше Сама ідея енциклопедії - це не оригінальна ідея французьких цих енциклопедистів в 1728 році в Лондоні виходить друком дводомна сейлопідія органів diction двох томах І власне в 1745 році
німецький професор на той час професор університет Алі зараз це університет Мартіна лютера в сексуальні Ангель гофрід Сіріус пропонує французькому видавцю Андре лабрітону опублікувати ось цей французький переклад це є цей клопидії тобто від початково Ось ця енциклопедія цей проєкт століття його задумували як просто переклад з англійської мови на французьку ну перекладачем мав бути Джон Мілс Всі ці речі ви можете які зрештою потім не став через сварку з ламбретоном ну це Всі ці речі можна знайти в Вікіпедії Отже Спочатку вони планували шість томів чотири основні основні то ми один там з таблицею також словник чужомовних слів в
1746 року об'єднується з трьома видавцями це власне видавці Не упорядники так це люди які відповідали за те щоб ну видати фізичну цю е-е цей твір і поширити його і так далі і тому подібне а далі в 746-47 роках відбувається ну найважливіша подія адже до проекту потрапляють два упорядники це жанр і денід гідро зараз тут є їхні можете подивитися як ці хлопці виглядали Якщо вам ліньки загуглите це от ліворуч бачите даламбера праворуч ви бачите де дрова вони Ось так виглядали цікаві були чоловічки Отже в 1750 році дідро публікує Ось цей от проспект проспект тобто стисле викладення
ключових ідей і задуму всього цього проєкту а також принципів упорядкування та це було 800 екземплярів дедро його написав там пише що заплановані 10 томів вісім основних два з таблиці ми ілюстраціями 51-му році публікують вони нарешті цей Перший Том з цим програмним переднім словом делендерам Звичайно що деламбер він в цьому передньому слові висловлено лише свої ідеї а узагальнення в позицію всіх ну ключових Ну не лише свою і ядро а і також інших упорядників Він згадує низку авторів там хто за що відповідає зокрема згадує росу які відповідає за статті з музики створює музики але також відповідає згадує
русо в контексті не згоди з його дискурсію про науки і мистецтв ну про це буде окремо лекції зрусок а 52-му році другий тому виникає Ось ця тимчасова заборона королівської радою видання енциклопедії про те вже 53-му році за підтримки Верховного цензура королівського кретьєна гійома де ламаньйона де мальзер виходить другий друком третій Том і мальзер він відіграв в історії видання енциклопедії одну з найважливіших ролей пози як він сприяв і фінансово і найголовніший інституційно щоб вони виникало проблем парадоксально що ну або Іронія долі в тому полягає що мальзер Який так сприяв енциклопедистам просвітникам стане жертвою так само як
члени його родини якобінського терору який був з цією другою фазою Французької революції та коли дуже багатьох варіант шляхти чи французьких гільйотинували там але мальзер все одно відіграв дуже важливу роль Так отже 54-7 роки публікація наступних томів 57-му році відбувається замах на льодовійка 15-го і відповідно загострення цензури що вони спричинює певні труднощі з виданням у виданні енциклопедії 58-59 роки Через племіннику русої з даламбера з приводу статті проженеву де ломба залишає проєкт тобто повноцінно він в ньому був майже 10 років і в 59-му році папа Климент 13-й вносить енциклопедію до переліку заборонених книг ну католицька церква вже
тоді не мала такого впливу і в принципі за сприяння мальзер який далі підтримував проект вони змогли далі видавати енциклопедію і повністю реалізувати цей проект в 62-му 5 років опублікували 8-17 тому Ну перший тире 17 тому це власне і життя енциклопедія решта це було доповнення ілюстрації і томс покажчиком та весь цей проект завершується в 1780 році і томс покажчиком це надзвичайно важлива для паперового видання ясно що за тих часів не було ніяких електронних документів і відповідно для того щоб знайти якісь ключове слово треба Якщо би не було цього покажчика треба було просто гортати весь текст Ну
і вони безперечно дуже важливу справу зробили видав що цей Том з покажчиком або Це надзвичайно полегшила роботу читача з усім твором ну кілька питань би сказав це зараз трохи інформації про енциклопедію в цифрах щоб зрозуміти масштаб цього проекту для 18-го століття зверніть увагу ми говоримо про 18 століття ніякого інтернету Нічого навіть в уявленнях фантастів немає Отже перший наклад це було От най найперші 4255 екземплярів половину майже половину з цього накладу продано за кордон і був шалений фінансовий успіх зазнала за час видання в 18-му столітті енциклопедії 6 при видань переважно в Швейцарії та Італії і це
було приблизно 20 тисяч екземплярів надруковано всього Ну основна частина енциклопедії - це 17 томів які складають приблизно 18 тисяч сторінок і всього 71 818 статей серед авторів енциклопедії 150 158 імен ми знаємо Та 158 дописувачів ми знаємо на ім'я серед яких вже згадані яку порядники тощо сам даламбер Ну за ті 10 років які він активно брав участь проектів він написав 1309 статей де дрова написав істотно більше 5349 проте жоден з них навіть вони розумним могли зрівнятися з так з таким собі Луї дежукуром якого називали всі кропідій тобто араб енциклопедії бо чоловік написав 17288 статей І
врахуйте що йдеться про 18 століття мій друкарських машинок ні комп'ютерів не існувало люди писали пір'ями тобто цей Луї дежакур написав 17 288 статей пером та послуговуючись чорнилами і як мабуть працював ще й ввечері І працюючи в при свічках Та ось такі от був рабин енциклопедії дали бій Гаразд дуже важливий зараз момент самому самі енциклопедії тому передньому слову далонберга і відповідно або вже статтям конкретним передує фронти іспиш з фронти і списи тобто картини гравюри яких розташовували перед основним текстом якогось твору Як ми побачимо ще в моїй лекції з нової науки Віко Це була така дуже поширена
практика тобто візуалізувати основні або ключові меседж твору та основні його ідеї і це не лише в енциклопедії ось наприклад дискусія про науки і мистецтва їй русої також передує Власне кажучи Ось така от гравюра з картиною а втім На жаль от Хочу звернути вашу увагу що в Українському виданні вибраних трактатів росу яка вийшло друком які вийшли друком в 2018 році Харківському видавництві в поліо і в цьому виданні міститься Власне кажучи Ось ця дискусія про науки і мистецтва тут ця картина на яку самру свою експлуцитну посилається в прямійці до другої частини дискусії її не відтворили і відповідно
Ну я вважаю що це дуже велика великий недолік українського видання позаяк ну по-перше сам автори на цей фронтис покликається а по-друге це дуже важлива частина самого твору це не просто якась довільна ілюстрація картинка це ілюстрація яка перегукується змістом і тут картину до Франківську енциклопедії написав Шарль ніколякошин молодший а гравюру виконав бинувалу і тривогу і під цією картиною І тренди з піском є пояснення відро та і я не все це Пояснення наводжу Лише його частину яка в якій прояснено роль ключових роль ключових символів та ну по-перше він пише ідеонічним храмом світилищем істини ми бачимо загорнуту вуаль
істину яка випромінює світло що розтинає хмари і розпорошує їх праворуч істину заклопотані розумом і філософія ну єдине що мабуть розумний філософія все-таки з великої літери як і оригіналі бо тут ніби йдеться про персоніфікацію Отже праворуч істини заклопотання розуму і філософія розум піднімає а філософія зриває вуаль істини Та ось ви бачите там ніби розум Він такий чоловік з короною на ньому от трохи далі праворуч нижче Це філософія яка власне зриває суму чи вуаль але ви бачите під самою ніби оцією істинною а перебуває ніби сидячи з книгою це образ теології та що тут ми вже бачимо суто
метафорично алегорично ми бачимо підпорядковане становище теології та теології підпорядкованих щодо істини розуму і філософії Та от власне кажучи Розум і філософії якісь зривають та спочатку розум піднімає а філософія зриває цю вуаль вони дозволяють ось цьому світлу істини проливатися і зокрема падати потрапляти на цю теологію Тому це теж один як на мене з одна з таких алегорій подолання усієї трансценденції у XVIII столітті навіть на такому інституційному рівні що ми бачимо вже теологія не відіграє якоїсь помітного або скажімо так відіграє якусь підпорядковану роль підпорядкованої розуму і філософії тому це дуже-дуже важлива мета про А внизу інші фігури
жіночі переважно це власне музика ви можете знайти в інтернеті повний текст і прочитати пояснення цього фронтитусу Гаразд тепер переходимо до проспекту дедро в якому власне дидро і викладає ключові ідеї цього проєкту Який Ну проспект мав він був ніби Скажімо так [музика] він готував публіку французьку до того що вийде друком перший том І про що буде в цьому в цьому проекті йти всім Отже він пише угоді заперечити що з часів Відродження вченості в наших краях або пахнену серед нас Ми почали завдячуємо словникам загальне знання яке поширилось в суспільстві і той зародок науки який непомітно налаштував Уми
на глибше пізнання кінець цитати Ну по-перше те що я казав працювати а ні Хоча я ще не казав я лише казав про ці ля Люм'єр Да тут ми стикаємося раніше я казав що за допомогою цього слова вони позначають і світло і просвітництво як добу І власне як тут загальне знання навіть просто про знання йдеться але в першому на початку Ми стикаємося з теж досить з досить складним для перекладу терміну лет в множині це можна було би перекласти українською як література хоча навіть тут множина проте в українській мові ми знаємо що Література - це слово передусім
асоціюється з художньою творчістю тобто з якимось фікшенним та тоді як французам тут не йдеться про про саме художній літературу про якісь йдеться також профіксом креативний домфін щоб так би мовити йдеться також про тексти науковців і філософів а не лише Ну а не про навіть про якісь Красне письмовенство тому тут я би це перекладав саме як як вченість надто з огляду на те що у XVIII столітті Також ми е-е за добу просвітництва одна з ключових ідей - це є Республіка вчених на Республіка літерарія або для републік де лет французьке Тобто це не літературна Республіка не літературних
коло гурток А це Власне кажучи Республіка вчених до якої належали інтелектуали незалежно від без огляду на кордоні країни тощо це от ніби якась така ідеальна спільнота та ідеальна інтелектуальна спільнота ось тому з огляду на це в цьому би контексті я би перекладав це власне як відродження вченості та Отже гаразд Але тут як ви бачите що як ви бачите в цьому пасажі дідро експертно зауважує що ось ці от словники відсіонер І власне кажучи сама енциклопедія це також словник як побачимо це систематичний словник це [оплески] саме словникам [музика] завдячуюсь це от поширенню знання Тобто Ну у доступні
ось це знання про яке я казав коментуючи уривок з листа вольтера та тобто знання яке поширилося в суспільстві знання яке припинило бути привілеєм і набутком обмеженого Кола людей гаразд і це надзвичайно важлива констатація дедро далі Ну звичайно що дидро не забуває згадати от попередника їхнього проекту енциклопедії цього Єфрема чемберса його сейлопедію він на нього експедиційно посилається і також викладає енциклопедичний принцип принцип за яким вони розбудовуватимуть весь проєкт Ну і ясно що він згадує про те що енциклопедію Вони спочатку задумували як переклад тут цитата ми аж ніяк не заперечуємо справедливість яку належить віддати цьому автору він
дуже добре відчув цінність енциклопедичного порядку або ланцюга завдяки якому можна без перепони спуститися від перших принципів певної науки або мистецтва до їхніх найвіддаленіших наслідків та піднятися з їхніх найвіддаленіших наслідків до їхніх перших принципів непомітно перейти від цієї науки або того мистецтва до інших наукового мистецтва і в такий спосіб Сказати б не збиваючись у наманівці здійснити мандрівку вченим світом Отже ми бачимо що енциклопедичні ідеї енциклопедичного порядку полягає в пов’язаності знання що кожна окрема галузь знання вона не необхідно до кончі пов'язана з будь-яким з іншими галузями знання фізика пов'язана з математикою філологія пов'язана з філософією тощо тощо
тощо Ну і відповідно розгалуження цього знання Воно повинно мати якісь також спільні принципи адже джерелом цього знання є людський розум і це ми також побачимо із [музика] із із [музика] переднього слова даламбера та але тут також ми стикаємося з пишуть що Так що ми можемо от від наслідків до принципів від принципів до наслідків дійти А І все Це нам дозволить здійснити зверніть увагу мандрівку вченим світом Мом літерия це теж відсилання до прикметника але відсилання також до цих лет та оцієї вченості і тут звісно йдеться про мандрівку вченим світом на якимось не письменним світом літератури не
літературним світом а вченим світу світом знання з цього розгалуженого знання але водночас взаємопов'язаного і саме енциклопедія Вона дозволяє як ми бачимо це знання упорядкувати дозволяє упорядкувати наш епістонічний світу стосунок ось про це йдеться мандрівка вченим світу - це упорядкування ідея упорядкування нашого іпістимічного світу стосунку Ось на що вони претендують хай навіть поки що ми наближаємося до цих до цих претензій дався поки що в цих цитатах це не так експлуацинтно але зачекаєте далі принцип поділу праці бо ясно що дедроїда ломбар були упорядниками і сказати лідерами цього проекту адже ясно що два дві людини не змогли б
подужати такий проект за жодних обставин я вже як коли казав про такий цифри та цієї енциклопедії я згадав що там скільки там статей було багато-багато 7 1818 статей та і 18 тисяч сторінок 17 томів ясно що дідрої далонберг хоть би якими геніальними вони були вони би цього не змогли довершити навіть за 10 життів та але людських ясно що і тому ясно що вони були лідерами проекту які не лише писали певні статті упорядковували щось А вони також координували цей мегаскладний мегакомплексний багатошаровий інтелектуальний проект вони також щось не спілкувалися з купою людей а Уявіть собі це зараз
важко спілкуватися коли ми маємо під рукою смартфон і можемо дуже легко там я не знаю комусь відписати зателефонувати хоча якщо це дуже багато людей це важко навіть попри технології а Уявіть собі 18 століття коли вони листувалися поштою і на електронною поштою а там вони на кониках возили це один на одному тощо І от з огляду на ці він зауважує аби взяти на себе такий великий тягар енциклопедії було необхідно поділити його тож ми негайно заходились видивлятися достатньо кількість вчених і міцних митців ремісників в оригіналі тут артист взагалі-то французькою реміснився актізаун але ну і відповідно відмінність між
митцем оцими артистів залом якщо ви там зайдете в словник тлумачення якісь французької мови ви побачите що ахтість оцей митець це той хто створює якийсь твір та створюю щось якісь оригінальний витвір А артизон оце от ремісник це той хто відтворює тобто митець створює ремісники відтворює проте тут в самому в контексті дідро тексту І в контексті енциклопедії тут йде того що про митців для тих хто створює також про тих хто і відтворює далі От дивіться інколи що отже видивлятись достатню кількість вчених емоцій в ремісників е вправних митців репресників відомих своїми вміннями Та тут абітл Він вживає термін
а біль ну прагнень митець митець Як казав Кант вкритий силосудження [музика] митець є Ні він дає правило мистецтво та тому вправність тут вона потрібна нам коли ми щось радше відтворюємо да погодьтеся а не коли ми щось створюємо звісно при створенні також потрібна якась вправність але в принципі коли ми кладемо початок в чомусь коли ми створюємо щось нове то не досконалість вона може її можуть згодом вважати і навіть оригінальністю погодьтеся Отже вправних митців робітників відомих своїми вміннями та вчених досвідчених в особливих царинах які ми мали довірити тобто цареві ми мали довірити їхній праці кінець цитати Ну
так поділили вони праці молодці Отже тепер ключова ключовий момент з цього проспекту це Власне кажучи ось це завдання упорядника і він пише єдина частина нашої праці яка передбачає певне розуміння в оригіналі Джонс - це розуміння розумність якась українською простіше кбта яка передбачає певне розуміння полягає в тому що ми маємо заповнити порожничі які відокремлюють дві науки або мистецтва І що слід відновити ланцюг там де наші колеги При нагоді спиралися на певні інші статті які позаяк здається вони однаковою мірою належали До компетенції багатьох з них не мали автора кінець цитати отже ми бачимо що фактично дидро тут
говорить про синтез завдання упорядника - це синтез заповнити порожнечі які відокремлюють тобто встановити зв'язок між різними царами знання це фундаментальна ідея не лише цього 18-го французького століття а і німецькомовного адже згадаємо що ключовою ідеєю кантового проекту зміни способу мислення та ключовим питанням його проекту це була можливість синтетичних суджень апріорі Він казав як можливий синтез як можливий зв'язок от власне дидро звісно не порушує таке питання і працює на трошки іншому на такому комплексному теоретичному рівні як це робив Кант але він фактично говорить також про синтез І лише Ось бачите синтез як завдання упорядника тобто порядок з'являється
лише там де є зв'язок там де нема зв'язку порядку немає є лише хаос там де немає зв'язку немає самостосунку там де немає самостосунку Немає стосунку до світу це 18 століття а отже Ну і такі технічні речі звісно Тут мається на увазі що наші колеги спиралися на певні інші статті Ну що вони неузгоджували між собою та якісь певні статті тексти які вони писали і відповідно упорядник мав це все поєднати і стосувати ну а і тут Звісно це розуміння розумність інтелігенція Якщо хочете тільки не вульгарному ось цьому совєтському значенні цього слова або за совєтські люди інтелігентами інтелігенцією
вважали прошурок а не людську Власне кажучи спроможність пізнав що менше з тим отже через підбуваючи підсумок ось цього ключового міркування дідро з проспекта зауважу що тут ідеться про синтез як завдання упорядника встановити зв'язок було ще зв'язок веде до порядку зв’язок на підставі самостосунку так ну і дедро також вказує на три головні сказати царини енциклопедії Напиши що весь матеріал енциклопедії можна звести до трьох головних цар наук леза ліберо вільних мистецтв талізали бюро це те що умовно можна назвати гуманітарними науками гуманітарному дисциплінами і для не канік Та це Ось це те що вивчають в політехнічних інститутах сучасних
українських або технічних університетах це Отже це три цареві Чому вони відповідають Ми також побачимо далі Коли в передньому слові даламбера Отже передні слово deleber ясно що це передніх слов в якому ми вже стикаємося як специдності і метафорою порядку знання так Ну і як я вже попередньо зауважив що в цьому передньому слові даламбер абжеж не лише власні міркування і погляди викладає а й також ось той консенсус які мали всі ключові фігури учасники енциклопедії там Вольтер гусо дідро тощо а він пише А це вже 1751 рік рік в якій вийшло також друком дискусія про науки і мистецтво
ресортам він так подав той свій текст написав в 50-му році він здобув перемогу в тому конкурсі який оголосила діжонська академія наук але вийшло друком саме в 51-му але як побачимо побачити в лекції з Руссо Сьогодні я представник казатиму або почуєте лекції з росом даламбер згадує не злим тихим словом не злентихим в цьому в передньому слові і Руссо та Отже І тут він пише твір перший там якого ми сьогодні презентуємо ми дві цілі як енциклопедію він повинен наскільки можливо показати порядок і пов'язаність людського знання як систематичний словник наук мистецтв і ремесел він повинен містити загальні принципи
кожної науки і кожного як вільного механічного мистецтва на яких вони в принципах грунтуються а також найвища найважливіші деталі які формують їхні осердя і зміст кінець цитати Ну тут коли він говорить про словник я це перекладаю ну в оригіналі відсіонер гризуни і я це переклав як систематичний словник бо якщо ви там подивитесь сучасне значення місіонер-інженеться тлумачний словник Ну тут не йдеться Ну звісно з одного боку сломать тлумачний словник а з іншого боку словник який має певний принцип та і подає певну систему знань та тому я би це можна як систематичний словник або як методичний словник перекласти
Ось але найголовніше що ось словник енциклопедії і енциклопедії а завдання енциклопедії чому я їх назвав цю лекцію енциклопедії або порядок знання це власне упорядкувати наш епістомічний світу стосунок там витворити його навіть якщо хочете адже не забуваємо ось цю з першої лекції ці міркування і бійко про те що світ який він називав цивільним але ще побачимо там є певні нюанси створено людьми і Кант згадайте стверджував що ми пізнаємо Пріори в речах лише те що в них вкладаємо і наш улюблений ірландський єпископ клоуна Джордж Берклі в своєму трактаті про принципи людського знання стверджував що буття все ж
таки це сприйняття тощо Отже це ось ця упорядкування як створення і системічного стосунку а воно теж має сенс з огляду на ось цей сайт Гаразд далі Ну я згадував лекції з Джона Лока і його білого аркушу що саме лук його мене він дуже сильно вплинув на франкомовну це Важко назвати її естемологію сенсуалізм це така звісно спрощена версія імпіризму трошки [музика] поєднана з картезіанством ось Ну і французький переклад того з цієї проліски розуміння Він досить рано Що на початку XVIII століття вийшов друком всі вони його читали перечитували і от це можна навіть побачити Ну це ж
ці перемови в передньому слові де даламбер Ну видимо ми можемо побачити цей вплив Лока і британських імпір які він пише усі наші безпосередні пізнання можна звести до тих які ми дістаємо за допомогою чуттів звідси випливає що всіма нашими ідеями ми ідеями ми завдячуємо нашим відчуттям перше чому нас вчать наші Відчуття і що ми не можемо від них відокремити це наше існування кінець цитати ну це таке знаєте Я відчуваю Отже я існую на таке перекшталтована декартова така не хочеться не хочеться казати про те що це зґвалтоване картезіанство але до певної міри це такий є Та бо
тут він власне [музика] саме відчуттями пов'язує пов'язує існування Декарт згадайте існування взагалі з відчуттями не пов'язував і він відчуттів відмовився в першій медитації сказавши що хлопці Вибачте але відчуття ні До якої знання виправності нас в принципі провести не можуть так тому пропонує від них відмовитися і шукати цю джерело це є певності деінде да або відчуття Вони ошукують обманюють тощо А ну і відповідно бачити звісно якби Декарт прочитав через якихось наскільки це 1705 ну через якихось 100 років щоб писати будь його земляки то мабуть він би трохи хоч мені то Менше з тим Ну ось такий
сенсуалістичний засновок нехитрила епістомологія цього даламбера гаразд Ну які ключові ідеї цього цього переднього слова це у суспіль це перших людей перетворення тобто утворення спільнот та Скажімо так і відповідно з утворенням спільнот виникає кооперація відповідно виникають якісь ремесла якась необхідність накопичувати знання ну відповідно далі пише виникнення мов мета яких - це комунікація ідей далі говорить про так званий відкриття перших природних істин і далі цитата чисто що це за природні істина чисто інтелектуальні уявлення про пророки і чесноти принцип і необхідність законів з віртуальність душі ну мається на увазі не матеріальні з душі не хотілося це перекладати це
спірітуаліти як духовність душі це звучить дуже кепсько але актуальність не матеріальні з душі нащо Що душа не помирає з тілом бо Це мається на увазі віртуальністю душі існування Бога і наших обов'язків стосовно нього це природні ніби істини про це пише ніби просвітник А просвітнику як я казав просвітництво надто засевєтських часів от в цій частині нашій Європі закладали ну або характеризували як такі антиколорикалістські атеїстичні рух от така примітивна тупа раціональність і так далі і тому подібне бачимо що це все маячня і просвітницька програма була набагатокомплекснішою дай зрештою ні про яке атеїзм в такому примітивному сенсі Ну
не йшлося антиклерікалізм так надто у французів вольтера Ну не любили Вони католицьку церкву Ну Що поро також бачити католик цей папа навіть Климент навіть 13-й навіть намагався заборонити цю нещасну енциклопедію точніше нещасний папа намагався заборонити французом видавати енциклопедію Ну вони Скажімо так Папу спрямували у відповідному напрямку Ну не любили Вони католиків Ну і церкви теж цю католицьку ну це поробиш так але доотеїзму це все-таки стосунку від одного немає Далі він також констатує природну ніби допитливість людини яка породжує дослідження природи а що таке дослідження природи За завданням це це певного штабу надлишок який хай навіть не
досконалий замінює те чого нам бракує надлишок і як взагалі може виникнути ця допитливість і цей надлишок як я вже казав цей надлишок не може виникнути або усвідомлення що ти маєш цей надлишок не може виникнути якщо ти не маєш дозвінь з усіма відповідними висновками і розгалуженнями цього міркування Гаразд далі а далі Власне кажучи ми маємо справу з ось цим от ідеєю порядку енциклопедичного наших пізнань Ну тут і з власне от цією претензією головним ключовим домаганням енциклопедистів це створити власне упорядкувати наші пістонічний світостосунок створити як вони кажуть мапу світу Ну це просто от передує також енциклопедії Ось
ця от образне система та тут ну бачите Отже ви можете Хто хоче цей мій переклад перевірити або кому цікаво це прочитати в оригіналі ось це оригінал але ось цей власне ця схема це таблиця та система Ну і відповідно відсіонер різуни я тому перекладаю речі як систематичний словник бо от цей Він упорядковує його упорядковано за такими принципом так і тут теж цитата Ось ця яка щойно була у французькому оригіналі Отже енциклопедичний порядок наших знань полягає в тому щоб зібрати даруйте щоб зібрати в якомога меншому просторі і при цьому щоб зібрати даруйте даруйте [музика] щоб зібрати та
знання в якому меншому просторі і при цьому розташувати філософа на найвищій точці огляду над цим великим лабіринтом з якої він з тієї точки може водночас схопити найважливіші науки і мистецтв і мистецтва відразу побачити предмети своїх спекуляцій та операцій які він може виконувати над цими предметами розпізнати головні відгалуження дайте розпізнати головні відгалуження людських знань точки що їх відокремлюють і поєднують і в такий спосіб він подеколи може відкрити прихований шляхи які їх наближають це певного штибу мапа світу яка повинна вказати найважливіші країни їхнє розташування та їхню співзалежність також прямий Шлях який веде від однієї країни до іншої
шлях якому часто на заваді стоять тисячі перепов які можуть бути відомі в кожній країні лише її мешканцям або мандрівникам які можна показати лише на дуже докладні спеціальній карті цими спеціальними картами будуть різні статті нашої енциклопедії а дерево дерево або образна система буде мапою світу кінець цитати приголомшливо погодьтеся приголомшливої приголомшливий задум приголомшлива ідея мапа світу дерево точніше яке я згадує Це мається на увазі Ось ця Ось ця схема та образна система людських пізнань і далі тут підзаголовок це власне це розуміння та і схема ця тут ми маємо справу з генеалогічним упорядкуванням знання за френсісом бейконом та
Це так зване дерево знання це запозичено з його дедвентсментофльонін тобто просування прогрес навчання так і тут ми бачимо три таких розділи три гілки це пам'ять Розум і виображення а пам'яті це історія розум філософії ви ображення поезія або образотворче мистецтво там Отже Ну і це все взято бачите з сабеконом взагалі якщо так подивитися французи ай запозичили дуже багато в англійців та від бейкона починаючи до Лока і так далі і тому подібне аж до самої ідеї цієї сейлопедії тому про оригінальність тут не йдеться але ми бачимо як вони трансформували ці ідеї і власне сама енциклопедія претендує на
те щоб стати мапою світу Так я би додав мапою епістемічного світу стосунку у порядкуванні світу упорядкуванням світу в тому сенсі що у світі порядку немає порядок створено людьми і вкладено у світ до людини до самостосунку ніякого порядку у світі немає І це один не одне з ключових один з ключових уроків Ось цього довгого 18 століття порядок з'являється лише самостосунком у світі порядку Немає його туди вкладено та і насамкінець тут завершуючи цю лекцію даламберова де ломбар пропонує в цій в цьому передньому слові таку собі історію знання і ніби шлях до Просвітництва що ось Просвітництво це певний
проєкт який треба реалізувати і є Він показує які передумови цього проєкту ну по-перше саме просвітників вони в енциклопедисти сформували такі ну до певної міри пересуд про середньовіччя що це темне середньовіччя під час якого відбулося Забуття головних творів античних авторів дуже дивне твердження з огляду на те як е-е середньовічні ченці прискіпливо вивчали твори Аристотеля але менше з тим Я не знаю можливо даламбирне виробництвом автором але менше з тим далі після цього темного в лапках середньовіччя настає Ренесанс в Італії і Франції як він пише досить пафосно скрізь відроджується світло Так кінець цитати Далі він критикує засудження Галілея
теж досить пафосно так зловживання духовним авторитетом ну мається на увазі ось цим релігійним поєднано з авторитетом світської влади примусило замовкнути розум теж погодьтеся така заява нічого гиканька забув лапки шльопнути то примусила значить це замовкнути розум далі завершується це завершується лекцію оцінок істеричним оптимізмом даламбера і не лише до ломбара усіх просвітників та наприклад також Вольтер теж був страшним історичними оптимістом отже він пророкує прийдешні просвітленої століття просвітлене століття і відповідно просвітництво як проект і він пише далі вслухайтесь це ну це звісно 1751 рік Але тим не менше адже в усьому є врегульовані революції і темряву завершить нова
доба світла так і не пише Люм'єр Ну ось Люм'єр нова завершить нова доба світла на нас дедалі більше потраплятиме денне світу після того як повний час ми були в мороку кінець цитати ну нова доба світла якщо він під новою до бою світло мав на увазі різанину часів якобинського терору чи власне кажучи ті масові вбивства які відбувалися от наприкінці XVIII століття Франції то звісно я думаю Якби він довів до тих часів даланберг Хоча як на мене його би стратили першим революціонери відрубали би йому голову навіть не [музика] без жодних зволікань я більше ніж в цьому впевнений
але я думаю він би трошки би ну задумався над тим чи можна от власне вижити Таку словосполуку як от революцію ось цю от врегульовані революції або як не хоче сказати закономірні революції ніби врегульованій революції тобто революції які не становлять Ну він тут натякає на те що це бачите він радше має на увазі що революція це не є хаосом і насильством а чимось таким якоюсь просто трансформацію і раджу за все має на увазі інтелектуальность трансформацію адже згадайте той його текст який я на початку цитував про елементи філософії він там говорить про [музика] говорить зараз ще раз
просто повернути до цього щоб ви Якраз це Да він говорить про те доба революції в людському Умі революціони сприй туман тобто йому йдеться все-таки про і думаю Ось тут в як в тому пізнішому тексті так і тут в передньому слові до енциклопедії ми звісно йдеться про інтелектуальну революцію інтелектуальну трансформацію зрештою про те що всі просвітники і вірили в купі скантом адже Кант казав про революціон дейнк ад та або у ендорунда зміна способу мислення Ніхто з них не закликав до насильства до вбивства погромів тощо тому Ну але як бачите вплив ідей на Уми Ми не можемо
передбачити так само як його і не передбачили просвітники проте і я хочу на цьому цю лекцію завершити вони спробували дати нам мапу нашого епистимічного світу стосунку А це вже як на мене неабияке досягнення цієї бурхливої бурхливої доби Отже Дякую за увагу і наступну лекцію буде присвячено старожитній мудрості італійців і навіщо вона знадобилася у 1711 році Дякую за увагу і до зустрічі
