Отже Тема нашої сьогоднішньої з вами зустрічі сьогоднішньої лекції це гносиологія основні проблеми теорії пізнання гносиологія теорія пізнання питання які ми розглянемо вони є такими що таке гносиологія що вона вивчає пізнання як діалектичний про процес об'єкт і суб'єкт пізнання далі рівні пізнання почуттєвий рівень раціональний рівень сприйняття у пізнанні а також досвідний рівень і звичайно ж інтуїція та шляхи і способи наукового пізнання тема гносиологія є цікавою на мій погляд є корисною тому що вона розкриває деякі деякі секрети про ваше пізнання про ваше накопичення знань про процес накопичення знань як суб'єкти пізнання Отже почати Я хочу з того
що філософське знання відрізняється від того що філософське знання про світ потребує обґрунтування переконання в правомірності певної точки зору і постає пізнавальний процес як пошук істи як пошук істини хоча на початку нашого з вами спілкування я говорила про те що не завжди філософські проблеми або майже ніколи філософські проблеми не досягають свого повного розв'язання завжди відносним є істинність того чи іншого знання тобто того чи іншого бачення світобачення От і так далі Отже гносиологія гносиологія походить від грецьких слів грецьке гносс означає знання і логос вчення Отже це вчення про знання про пізнання гносологія - це розділ філософії який
розглядає процеси е пізнання Тобто це теорія пізнання розглядає природу пізнання можливості пізнання відношення знання до реальності досліджуються також загальні передумови пізнання що передує пізнанню що штовхає до пізнання виявляються умови його достовірності і істинності філософське питання що є істина воно стосується передусім не конкретних аспектів пізнавального ставлення до світу а принципової спроможності людини пізнати світ проникнути в сутність е світу охопити його своєю свідомістю який цей світ чи збігається його структура зі структурою мислення мого про цей світ а якщо збігається то як бо я можу його бачити так але насправді він може бути інакшим пізнавальна тенденція або пізнання
у будь-якому філософському вченні а воно присутні у вигляді розвинутої теорії так наприклад у античних філософів були сформульовані глибокі ідеї про співвідношення думки і змісту істини ймани е далі е потім філософське знання диференцювалося починаючи з філософії Нового часу от на сьогодні пізнання - це специфічний різновид духовної діяльності людини Отже ви пізнаючи філософію займаєтеся духовною діяльністю тобто пізнаючи або одержуючи знання з будь-якого предмета будь-якої науки і будь-якої дисципліни ви займаєте різновидом духовної діяльності тому що навчання пізнання - це різновид духовної діяльності людини Пізнання - це процес осягнення навколишнього світу процес отримання і нагромадження знань А що таке
знання знання - це інформація про світ який існує в формі певної суб'єктивної реальності ідеальний образ дійсності ідеальний образ дійсності пізнання і знання е виходить відрізняється одне від іншого Тому що під Пізнання - це процес отримання знань тобто знання тут виступають як результат отже пізнання- процес знання - результат пізнаючи ви отримуєте знання от е як вони отримуються як це відбувається отже процес пізнання охоплює елементи суб'єкт ви суб'єкт пізнання ваш об'єкт зараз прямо зараз це є філософія далі Коли ви одержите прослухає прослухаєте тему одержите певну суму знань е щось усвідомите переварите відзеркалите і віддасте у вигляді завдань
домашніх от то е-е це вже буде будуть знання як результат як результат процесу пізнання тобто що в кінцевому результаті переварили ви осмислили і є у вас є в вашому багажі знань а у зв'язку з цим постає питання що людина може знати тобто тут йдеться про можливості пізнання от певна парадоксальність Тут міститься що я можу знати тому якщо брати от оце питання що я можу знати тобто можливості пізнання які у людини це якраз і покладено в основу виникнення різноманітних концепцій пізнання далі О так наприклад Так наприклад в новий час англійці Френсис бекон Лок Томас гобс вони
висунули і розробили емпіричну концепцію пізнання емпіріо практика досвід вони вважали що основою пізнання є досвід а чуттєві форми ТВі форми відіграють другорядну роль далі інше спрямування філософії сенсуалізм сенс смисл А в чому ж смисл інше спрямування доводить що ну Спираючись на п'ять органів чуття зір нюх смак слу х дотик мислення виставляють шостим чуттям Шосте чуття - це мислення тому коли ми розглядали філософію нового часу то говорили про те що Лок вважав що знання не має в собі нічого такого щоб не було присутнім у чуттєвому досвіді щоб не могло бути сприйнято чуттєво тому сенсуалісти надають перевагу
почуттям над розуму от далі до раціоналістів належать філософи належать вчені які ставлять розум логічне мислення вище ніж почуття вони раціоналісти раціо розум вони вважають що органи чуттів дають лише поверхове ілюзорне знання а справжню наукову істину можна тільки одержати на основі строгого логічного аналізу логічного вся філософія і гносиологія Декарта вона пронизана такою надзвичайною силою пізнання мислення От і тому Декарт вважає що тільки розум озброєний такими засобами мислення як інтуїція і дедукція Пригадайте ми говорили про дедуктивний метод Декарта от тільки розум озброєний інтуїцією і дедукцією може досягти достовірного знання Одержати достовірне знання такими засобами можна от якщо
керуватиметься істинним методом істинний метод - це дедуктивний метод пра правила цього раціонального методу Декарта вони поширюються абсолютно на все абсолютно на все і на всі науки застосовуються в математиці геометрії і так далі німецька класична філософія багато чого розклала по поличкам що стосується гносиології АА Отже імануїл Кант головне питання своєї гноціологічної концепції сформулював про джерела і межі пізнання джерела що штовхає тобто витоки звідки йдуть пізнання і які є межі пізнання він досліджував три характеристики пізнання чуттєвість розсудок і розум чуттєвість розсудок і розум от він розподіляв логіку на загальну формальну логіку розсудку і трансцендентальну логіку розуму яка
є початком діалектичної логіки е чуттєвість нам зрозуміла Це база основа я буду говорити протягом сьогоднішнього спілкування це кілька разів повторювати буду от і далі розсудкова діяльність Дана нам діяльність мисленева мисленева діяльність вона трансцендентальна Транс вихід за межі я в трансі Я вийшла з себе ну Головне щоб я змогла повернутися в себе Отже він розділив логіку на логіку розсудку і логіку розуму трансцендентально далі важливу роль вносиології Канта відіграло вчення про антиномії антиномії анти протилежності от тому він вважав що для того щоб зрозуміти річ в собі е а розуміння це воно зумовлює суперечності антиномії чистого розуму і
під час міркувань двух суперечливих але однаково обґрунтованих суджень стає можливим оце пізнання речі в собі от пари суджень там наприклад там пара суджень світ скінченний антиномія світ не скінченний світ скінченний в якому розумінні ну наприклад ее людина е від природи має зір ее обмежений ми бачимо частину якогось простору там стільки то можна виміряти в метрах кілометрах ми бачимо частину простору закінчується лінії горизонту і там начебто вже більше нічого немає тобто світ е скінченний е обмежується можливостями мого зору А взагалі-то світ нескінченний нескінченний тобто простягається до безкінечності тобто існує поза можливістю мого теперішнього бачення мого осягання
зору от тому от таке вчення про антиномії він вважав що от оцей прийом він дає можливість зрозуміти сутність речей в собі от світ скінченний чи світ нескінченний от аргументування однієї тези і аргументування зовсім протилежної тези деє можливість зрозуміти який цей світ скінченний для кого в якому сприйнятті в чиєму сприйнятті нескінченний от в в мисленні в діяльності розуму от в трансцендентальній логіці нескінченни от тому тому то і Георг Гегель вважав джерелом розвитку суперечність суперечність От ця суперечність є коренем всякого руху і життєвості і фундаментальний принцип пізнання От от як світ скінченний чи нескінченний оця суперечність вона
штовхає мене пізнати який же світ і е дочитатися доритися до сутності питання Так скінченний він чи нескінченний от якщо ми звикли в просторі і часі бачити скінченні речі Вони мають ці образи певні і так далі то як можна уявити що світ цих речей нескінченний от тому то ми і говоримо що вирішити однозначно розв'язати проблеми філософського характеру доволі складно от тому на сьогодні існує дуже багато різних філософських напрямів шкіл і течінь тому на сьогодні панує філософський плюралізм і поряд з науковим знанням існує позанаукова позанаукові форми ставлення до світу тому наукові школи філософські це снтичні течії неореалізм
постпозитивізм аналітична філософія структуралізм постструктуралізм а антисієнтичні або позанаукові течії це екзистенціалізм Ну от екзистенція самість існування Як це пояснити от довести зважити потрогати понюхати неможливо Що таке екзистенція Отже екзистенція - це існування самість існування Ну от наприклад людина соціальна істота вона виконує багато соціальних ролей зараз викону соціальну роль викладача після занять я буду там виконувати соціальну роль сестри або соціальну роль дочки або соціальну роль сусідки але ж яка я є екзистенційно яка моя самість якщо би мене очистити від оцього зовнішнього середовища і прибрати мої ролі а залишити мою голу сутність от екзистенція Тому це антисієнтичні
течії там наприклад феноменологія сюди відноситься от поява людини в світі - це феномен феномен з'явлення От і все тобто вони все пояснюють феноменами існуванням феноменів виникнення цих процесів неможливо тому релігійні течії існування вищих сутностей оце антисієнтичні ч і От наприклад нарешті розкачалися мої аспіранти і вони почали говорити і вони люблять підловлювати мене там на якійсь фразі і готувати повідомлення доводячи антитезу до моєї тези там наприклад я кажу що виживає сильніший І от когось зацікавила ця фраза і він доводить що не завжди виживає сильніше і що він доводить відносність або помилковість от цього твердження От тому
і там наприклад коли там я говорю що неосфера от у вернадкого в підручниках говориться про те про те що ноосфера - це сфера і і і землі оболонка землі як результат діяльності людини діяльності якої тобто оболонка землі Вона ж енергетична значить це енергія внаслідок розумової діяльності тобто мозок людини або організм людини виділяє енергію а організм організми людей виділяють енергію яка є специфічною оболонкою землі то аспірант пробував довести що зовсім не це мав на увазі Вернадський це вже хтось інший натякаючи каже на мене каже отак от езотерично думає що це енергія внаслідок діяльності нейронів там і
так далі Отже я хо Я до чого це кажу я до того що не існує тільки наукове знання і не тільки сцінтичні підходи до всіх процесів навіть Ну абсолютно до всіх не тільки до гносиології і пізнання існують і антисєтичні теції течії екзистенціалізм герменевтика феноменологія релігійна філософія От і так далі Коли ви конспектували робили тезисний конспект філософії сучасної А точніше XX століття то ви там з представниками занотовували назви течій сутність течій і і вказували представників цих течій там і герменевтика і постструктуралізмі структуралізмі і аналітична філософія і постпозитивізм і генетична епістемологія і інші течії ее які існують
на сьогодні от Ну от генетична епістемологія от цікавай Можливо ми не говорили про цю про цей розділ епістемологія це родичка е гносиології це те це теорія достовірного знання це теж це теорія достовірного знання яке завжди є процесом а не станом От і одним з головних правил генетичної епістемологія є правило співробітництва ее з іншими науками з іншими науками згідно з з цим співробітництвом ее епістемологія у кожному конкретному випадку вдається до поєднання знань представників філософії психології логіки математики кібернетики От і тільки от таке Е системне повні системне повністне повне знання пізнання або процес пізнання може дати системне
знання системне знання бачення бачення процесів і явищ світу побудови світу наприклад там або чогось Отже пізнання це активне творче усвідомлення або відтворення дійсно у свідомості людини дивіться активне творче не просто ви прослухали ну гносиологія це тето постструктуралізм розглядає це тето раціоналісти стверджують тето сенсуалісти стверджують тето активне творче усвідомлення Тобто ви прослухали щось зачепило вас щось запам'яталося щось ви дочитали а потім ви відтворюєте це спочатку у вигляді виконаних домашніх завдань контрольних робіт есеїв і різних а потім у кінцевому результаті що залишилося в кінцевому Осаді ви використовуватимете це ну хай це мало залишиться процент навіть якщо 1%
із цих знань залишиться ви використовуєте в житті же пізнання це свідо сть у дії це реалізація свідомості у пізнанні людина не просто запам'ятовує пасивно реєструє інформацію тупо копичить копичить її вона активно бере участь у процесі от знання є результатом активної активної взаємодії суб'єкта От і знання Ми ніколи не знаємо які Коли нам знадобляться і чи знадобляться взагалі от тому от зараз навчаєтесь ви достеменно не знаєте які знання вам знадобляться в житті із цих от але практика і досвід мого життя показує що знання з професії можна набути і без викладача от ні Ну бажано щоб був
викладач і пояснити тому що роль сучасного вчителя і викладача полягає в тому щоби Показати шлях пізнання ось Іди сюди Дивися от не напічкати не може напічкати Ви самі повинні напічкатися тим чим вам що вам цікаво бо тоді буде активність пізнання коли вам цікаво або коли хоч трішечки ваш заманити от іди сюди от або ось драбина Лі от туди От і То якраз оце специфіка філософії полягає в тому [музика] щоби щоби показати цей шлях Показати цю драбину щоби активізувати пізнавальні процеси і Одержати знання про які не прочитаєш в підручнику про які не не прочитаєш в Гуглі
про які не відповість штучний інтелект от тому є от життєва мудрість зокрема життєва мудрість і Ну вся історія філософії вона якраз свідчить про накопичення оцих систем життєвої мудрості Тому ці всі філософські системи це накопичення мудрості століть мудрості століття мудрості історії людства історію людства от тому е знання е це активна взаємодія в того хто пізнає суб'єкта пізнання от ви в даному випадку ви суб'єкти пізнання от активна взаємодія з об'єктом з філософією А я медіум я Посередник Я пробую вас підштовхнути От бачите Подивіться сюди а Подивіться сюди або я скажу Так а ви мені антитезу а Доведіть
А аргументуйте і так далі от це є спонукання до пізнавальної діяльності я Чим я займаюся постійно то я спонукаю вас до пізнання до навчання до того щоб ви стали кращими кращими це мудрішими а справедливішими мужніми і помірними так як і ми і говорили на першому занятті До речі е у нас передостання лекція тому ми за скоро завершуємо курс і я би хотіла щоб ви завершили щоби ми завершили курс е есеєм е філософія очима студента Ну і я би ще хотіла щоби ваші відповіді були анонімними тому що анонімні відповіді вони більш чесні я подумаю Чи дасть
нам можливість зробити модул бо я би хотіла анонімно відповідей про філософію і про наш курс про наше спілкування Отже Пізнання - це процес ідеального освоєння світу реального світу через активну роботу свідомості це творче відображення об'єктивної реальності далі творчість пізнання творчість пізнання таке поняття цікаве от виявляється в тому що воно не копіює не є ідеальною копією якогось знання повторення в ідеальній там формі чогось Ну от наприклад як перевіряючи виконання ваших завдань Ну я помітила що ее копіює людина вставляє копіює вставляє навіть хтось м копіюючи і вставляючи відповідь ее з Вікіпедії скоріше за все е гіперпосилання не
поприбирав ту навіть видно Звідки копійовани із там десятьма там ті два три речення із 10тьма гіперпосиланнями от тому ну це це свідчить про нетворчий шлях пізнання який є малоефективним тому я завжди прошу вас висловити свою думку свій аргумент Чому ви так думаєте Як ви думаєте і Чому ви так думаєте от тому що це є процес пізнання є активним і спонукає до творчості пізнання от це пізна знання - це діалектична єдность єдність дійсності того що є і можливості того що могло бути в минулому але не здійснилося і того що буде І може бути в майбутньому от
тобто теперішнє минуле і майбутнє пізнання виявляє не тільки дійсно існуючі предмети і процеси і явища А всі їхні можливі модифікації воно відображає загальни загальний от а ее дзеркальне відображення от ми сприймаємо щось а потім пере переробляємо його і дзеркально відображаємо але воно не просте дзеркальне відображення А переварене якби можна було так сказати от природні форми дзеркала відбитки у процесі відображення вони фіксують загальне а свідомість е орієнтується на конструктивні схеми реальності виявляє здатність відобразити специфічне існування загального от тому під час пізнавального процесу відображається не сама реальність як така А конструктивні схеми речей процесів от коли пізнання
- це складний процес різноманітний досліджується не тільки філософією не тільки гносиологія як теорія пізнання зосереджує свою увагу от А інших і в усіх науках всі науки освоєння різних наук це різні і Стасі відношення людини до світу от які перебувають у розвитку постійному розвитку а отже не можна сказати що це пасивна відзеркалююча діяльність от але ми говоримо і про творчість пізнання людини е об'єкт пізнання не є чимось незмінним [музика] тому не тільки природа суспільство людина свідомість е об'єктом пізнання стають ті природні та соціальні явища що втягуються в практичну діяльність людини чи суспільства От і викликали інтерес
пізнавальний пізнавальний інтерес от тому розвиток знань розвиток пізнання е визначається потребами суспільства в цілому і навіть інтелектуальним потенціалом конкретного суспільства от е-е пізнання е-е має рівні е-е почуттєве пізнання перший рівень другий рівень раціональне раціо розум раціональне пізнання і третій рівень досвідне пізнання або емпіричний рівень пізнання емпіріо досвід практика Отже почуттєве маємо п'ять чуттів це база далі розумове раціональне і далі досвід практика почуттєве раціональне почуттєве і раціональне от цікаве поєднання почуттєвого і [музика] раціонального органи чуття це вихідний момент пізнавальної діяльності Саме через органи органи органи чуттів ми отримуємо всю первинну інформацію про предмети явищ зовнішнього світу
органи чуттів людини а а формує суспільна практика суспільна практика історія людства історія людства е далі суспільна праклика як вона формує Ну наприклад сталевари в процесі варіння сталі мають здібність розрізняти десятки відтінків червоного кольору а хоча Ну ми Розі я розрізняю ну я не знаю скільки там може Ну хай може десь до десятка червоних кольорів відтінків от далі ювеліри можуть бачити найтонше розходження дорагоцінних каменів дегустатори наприклад нюхачі парфумів дегустатори парфумів вони уловлюють непомітні для простих людей особливості у відмінності запахів наприклад там дегустатори вин вони уловлюють смакові характеристики різних сортів вина от хоча ну прості пересічні люди
прості смертні і ну можуть Лідію почути виноград і він має специфічний запах там рис кислинку кислість дає там і так далі Ну кілька можливо сортів а от суспільна практика в певній галузі вона загострює або розвиває чуттєві органи певної людини якими він працює органи якими він працює от тобто орган тренується кожен орган тренується і кожен орган потребує повсякденного тренування кожен Отже почуттєве пізнання почуттєве Пізнання має форми Це відчуття сприйняття і уявлення Відчуття - це відображення окремих властивостей предмета і явища Ну наприклад там сприймання ручки це сприймання кольору це блакитна Це червона матеріалу це пластмаса метал це
тільки пластмаса от за кількістю органів чуттів розрізняють п'ять основних видів модальностей відчуттів Я сказала зорові слухові звукові дотичні тактильні смакові і нюхові Найбільш важливою для людини є зорова модальність 80% інформації людина отримує через зір візуальна сприйняття Ми кажемо візуальна пам'ять от розвинена і так далі тому найбільш важлива це зорова модальність для людини кажуть науковці от тому Відчуття - це вихіднахід сходинка пізнавального процесу далі далі йде сприйняття сприйняття дає цілісний образ предмета от чуттєво конкретний образ там ручки наприклад [музика] там синтезуються всі характеристики цього предмета ми сприймаємо не окремі картинки а предмет як щось цілісне і
стійке от там на наприклад Уявіть собі дерево ви уявили собі стовбур коріння в землі гілки рону дерева от але е-е Ви уявили різні дерева хтось ялицю хтось дуб хтось маленьке маленьку берізку там і так далі але сутність сутність щось ійке із тіле ціле ви уявили А вищою формою цього почуттєвого відображення є уявлення воно подає образ предмета відбитий в пам'яті ви зараз не бачите дерево але ви чітко уявили там Ну я уявила дуб [музика] могутній здоровий охопити неможливо стовбур із кроною великою от який не гнеться під вітром дуб могутній от тому це відтворення образів предметів які
впливали на наші органи чуття в минулому от дещо кається в тому предметі який я сприймала колись от одні риси опускаються отримуються інші або абстрагую я там узагальнюю виділяю повторюване в явища от далі тому в уявленні наша свідомість абстрагує і відкидає несуттєві деталі от уява здатність поєднувати почуттєвий матеріал інакше ніж він з'єднаний в дійсності уявлення це воно стоїть на межі на роздоріжжі між почуттєвим відображенням І абстрактним мисленням от тому от таке почуттєве відображення органи чуттів це єдиний канал що безпосередньо пов'язує людину з зовнішнім світом без органів чуттів людина не здатна Ні до пізнання Ні до мислення
от органи чуття дають первинну інформацію раціональне базується на цій первинній інформації [музика] предметна діяльність регулюється цією первинною інформацією що дають чуттєві образи а і переваги почуттєвого відображення це і образність і яскравість образів цих і так далі але почуттєве відображення воно обмежене воно сприймає одиничне індивідуальне і не дає можливості дати загальне дає можливості дати загальне от тому практика вносить потребу ее переходу ее від почуття до раціонального до думки від почуттєвого відображення до абстрактного мислення до раціонального пізнання яке переборює обмеженості почуттового відображення мислення як як в зв'язку з цим зрозуміти мислення мислення - це активне цілеспрямоване опосередковане
узагальнене сприйняття і усвідомлення істотних властивостей і відносин зовнішнього світу котрі абстраговані від реального А разом з тим це і процес творення нових ідей мислення активне цілеспрямоване опосередковане узагальнення сприйняття і усвідомлення властивостей і відносин світу це найбільш активна цілеспрямована робота свідомості раціональне пізнання раціональне пізнання це опосередковане відображення дійсності воно існує в трьох основних формах мислення буття форми мислення поняття судження і умовиводи поняття це думка що ві відображає загальні істотні властивості предметів явищ і процесів А ми маємо поняття про предмет коли ми складаємо для себе поняття про предмет ручка то відволікаємося від усіх його живих подробиць індивідуальних
рис і від того чим конкретно ця ручка відрізняється від інших предметів а Залишаємо тільки його прибираємо руч Залишаємо тільки його загальні істотні риси хоча ручки відрізняються від собою там за кольором матеріалом але формуючи поняття ручка ми не бачимо кольору не бачимо конкретної ручки а е зосереджуємося на тому що ручка дає можливість зафіксувати записати інформацію столи наприклад стіл уявляємо ми столи відрізняються між собою за висотою кольором матеріалом тощо але формуючи поняття стіл ми ніби не бачимо цього А от а бачимо більш істотне можливість сидіти за столом можливість сидіти за столом тому сидіти для того щоб їсти
сидіти для того щоб писати і тому столи існують різні а далі ее поняття поняття форма мислення поняття Але ми оперуємо не окремими поняттями а поняттями в їхньому взаємозв'язку ми про речі судимо АА судження - це форма думки е-е у якій щось стверджується або заперечується про предмет або явище думки от судження про ручку стверджується щось про неї або заперечується АА ручка корисна річ [музика] філософія - теоретична форма світогляду філософія не наука заперечується у політиці не можна вірити словам заперечується судження закріплюється В умові за допомогою речень речення - це своєрідна матеріальна оболонка судження має підмет присудок а
у у реченні підмет присудок ми виділяємо усджені суб'єкт і предикат умовивід - це форма руху думки за якою із кількох суджень які називаються в логіці посиланнями виводиться нове судження воно називається висновком або наслідком умовивід - це уявний зв'язок кількох суджень і виведення з нього нового судження люди смертні Данило людина Отже Данило смертний судження перше судження друге висновок або умовивід умовивіди поділяються на індуктивні і дедуктивні в індуктивному умовиводі думка рухається від одиничного фактів до загального наприклад у гострокутних трикутниках Сума внутрішніх кутів дорівнює скільки градусів 180° у прямокутних трикутниках Сума внутрішніх кутів дорівнює 180° у тупокутних трикутниках
Сума внутрішніх кутів дорівнює 180° умовивід Отже у всіх трикутниках Сума внутрішніх кутів дорівнює 180° індукція Буває по повною і неповною повна коли всі посилання вичерпуються всі види трикутників назвали Тобто Це повна індукція от а неповна коли такої повноти немає от випадки індуктивно узагальнюються або актів велике число невичерпно велике ну От наприклад соціальні опитування це приклад неповної індукції наприклад соціальне опитування хто стане наступним президенто опитуються за вибіркою деякі люди а узагальнення робиться на все населення що там народ України вважає що наступним президентом хоча Весь народ і не опросили от неповна індукція індуктивні висновки носять вірогідний характер
хоча практичній вірогідності якщо соцопитування робилося насправді а не підтасовувалася як це робиться у нас от не знаю як в інших країнах то в такій практичній вірогідності відмовити індуктивним висновкам не можна для спростування індуктивного узагальнення часто буває досить одного якогось під ступного випадку Ну наприклад до відкриття Австралії вважалося що всі лебеді білі а всі ссавці живородні Австралія розчарувала науковців виявилося що лебеді можуть бути і чорними а свці наприклад Качкодзьоб і їхидна кладуть яйця у дедуктивному умовиводі думка рухається від загального до часткового наприклад усе що зміцнює здоров'я корисне спорт зміцнює здоров'я умовивід Отже Спорт корисний от ну
спорт зміцнює здоров'я ну можна додати поправку це якщо міру в ньому знати тому що спортом можна і зашкодити здоров'ю порвати зв'язки і так далі аналогія - це умовивід у якому на підставі подібності предметів у якомусь одному відношенні робиться висновок про їхню подібність в іншому чи в інших відношеннях е так на підставі подібності звуку та світла прямолінійність поширення відображення переломлення інтерференція був зроблений висновок у формі наукового відкриття про світлову хвилю Отже пізнавальний процес поєднує в собі дві діалектично взаємозалежні сторони почуттєву і раціональну почуттєве - це вихідний матеріал база для роботи мислення але без без цієї бази
думки не може бути і не можна отримати знання про предмет раціональ пізнання це Крок вперед у пізнанні предмета саме по собі але без спирання на чутливість нечуттєвість існувати не може бо воно позбавлене грунту почуття виступають у якості такого рунту от у філософії часто аналізують дві крайності впадають крайності Я вже говорила що почуття на на перше місце найважливіші сенсуалісти сенсу почуття і розум на перше місце важливий раціоналісти е раціоналізм тому існує сенсуалізм і раціоналізм дві крайності сенсуалізм абсолютизує роль почуттєвого відображення от е а хоча треба сказати що сильна його сторона в тому що почуттєве пізнання -
це первинна інформація але сенсуалізм переоцінює міра Треба ж а сенсуалізм не знає міри як іраціоналізм переоцінює почуття визнання намагається увесь процес пізнання звести до різних комбінацій почуттєвих даних і принизити роль мислення далі а раціоналісти навпаки навпаки принижують роль почуттєвого знання і вирішальне місце відводять розуму розум розум розум скеровує все от що розум відірваний від почуттіво сприйняття от але Я думаю що не треба протиставляти почуттве раціональне пізнання вони це один це сплетення в один процес вони внутрішньо ее єдні от е тому в єдності почуттєвого і раціонального емпіричного і теоретичного пізнання існує реальний шлях до осягнення істини
досягнення істини що є істина в філософії і питання про істинність знання це питання потребує окремого розгляду от тому якщо на в нас буде можливість на практичних заняттях я намагатимуся зробити так щоб ми розглянули вчення про істину от що є істина правда істина от Наукова істина далі перехід від старої теорії до нової це перехід до нових вихідних принципів такий перехід диктується життям диктується досвідом диктується досвідним рівнем пізнавального процесу джерелом виникнення всіх вихідних принципів є практика вона штовхає пізнати те чи інше явище Той предмет чи інший предмет досвідний рівень пізнання виростає безпосередньо з життя з практики от
таке знання є Ніби моделлю безпосередньою діяльною моделлю об'єкта [музика] а е досвідний характер досвідний характер е у досвіді відбувається поєднання об'єкта з суб'єктом що пізнає ви суб'єкт пізнання в житті е пізнаючи щось вивчаючи щось навчаючись чомусь ви зливаєтесь з об'єктом пізнання з об'єктом на яке спрямована ваша діяльність об'єкт перетворюється з чужого для людини в улюднений в улюднений як улюднення природи так і натуралізація людини становлять зміну структури кожно з названих компонентів Ну от приклад один наводиться такий Зміна структури що відбувається в процесі пізнання є зміною типи типу взаємодії електрика що залишається і після її пізнання тим
же фізичним явищем отримує ніби новий людський вимір набуває соціальної властивості електрика включається в практичну діяльність людини як одне з основних джерел енергії для машин механізмів приладів що складають неорганічне тіло людини або суспільства натуралізація людини виявляється в тому що її об'єктивні потреби стають щораз універсальнішими поступово охоплюють всебе багатства навколишнього світу здійснюване в досвіді поєднання суб'єкта і об'єкта постає тим початковим пунктом що є спільним для процесу олюднення природи та для процесу натуралізації людини ее цей рівень пізнання досвідний рівень пізнання виявляється в таких формах як досвід експеримент практика досвід - це особисте нагромадження умов та обставин збігання і
незбігання розумового конструювання з реальним ходом речей і процесів Мій досвід - це моє особисте нагромадження і розумове конструювання речей і процесів з якими я стикаюся стикалася експеримент - це дослідження певних спеціально виділених властивостей параметрів і характеристик речей у спеціально організованих умовах в природних умовах або в штучних умовах експеримент проводиться практика - це свідомо зафіксований досвід застосування теорії вчень концепцій у реальному історичному житті певних соціальних груп У філософії виділяють іще і третій рівень пізнання хоча ніхто не заперечує і не зможе заперечити значення експерименту досвіду і практики у здійсненні синтезу знань все ж таки є Іще один
рівень пізнання як він виникає при вивченні нового об'єкта потрібен якийсь час період щоб дослідник або суб'єкт зжився з новим предметом або проблемою і тільки після того як це зживання відбулося приходить якесь рішення так наприклад Дмитро Менделеєв довго і безрезультатно розробляв періодичний закон хімічних елементів але протягом цих шукань настільки жився з ліджуваною проблемою що її рішення прийшло до нього навіть не в момент активної роботи а увісні без свідомо стимульованих зусиль сподіваюсь філософія вам не сниться Отже крім почуттєвого іраціонального рівн існує ще й досвідний рівень на якомуми виводи поняття і концепції абстрактного мислення втілюються у реальність і
набувають не лише інтелектуального а реального вигляду і якраз оце сполучення почуттєвого і раціонального дає інтуїцію таке поєднання дає інтуїцію це здатність знайти істину у вигляді осяяння от відчути абстрактне поняття інтуїція але заперечти її Ми теж не можемо в інтуїції е чітко усвідомлюється результат висновок істина і конкретні якісь процеси що ведуть до цього які нібито за кадром десь в глибинах несвідомого і вони от виринають це якщо ми говоримо про наукову інтуїцію в наукових дослідженнях в науковому пізнанні але інтуїція працює у нас на побутовому повсякденному рівні І ми іноді відчуваємо щось і робимо щось і не усвідомлюємо
чому ми там їдучи в потязі Чомусь я відходжу на відхиляюся на 20 см від вікна і діти які біжать посадкою кидають в потяг каміння і летить великий камінь у вікно потягу і ці 20 см спасають мені життя Чому я відхилилася що я інтуїтивно відчула що через 20 м будуть хлопці з посадки кидати каміння пояснити такі речі раціо не завжди може от безпосередньо раптово без видимої витрати зусиль здійснюване відкриття або відчуття от називається інтуїцією інтуітус споглядання бачення інтуїція - це завершальний момент процесу здійснення практичної взаємодії суб'єкта і об'єкта А коли дев'ятирічний син Альберта Ейнштейна одного разу
запитав у батька Чому він такий знаменитий Ейнштейн відповів бачиш коли сліпий жук повзе по поверхні кулі він не помічає що пройдений ним шлях зігнутий А мені поталанило помітити це поталанило помітити от виникнення своєрідність виникнення всілякого нового знання поталанило помітити його безпосереднім джерелом не є логічне міркування а щось інше якась нова ланка яка штовхає виникнення є початком наступної нової ланки отже джере м нового знання є досвід Як раціональний так і досвідний способи пізнання спрямовані на розкриття чогось прихованого від безпосереднього погляду але і це розкриття здійснюється по-різному логічне передбачення наприклад що таке логічне передбачення розчленування видимої частини
досліджуваного явища на складові елементи і встановлення тотожності чомусь добревідомого аналітичне передбачення інтуїція дає наприклад синтетичне передбачення це гіпотетичне припущення не аналіз а синтез вне передбачення спрямоване на специфічність досліджуваного явища на специфіку відмінне від усього відомого до сьогодні інтуїція відчування справжньої сутності об'єкта проникнення не начебто всередину об'єкта інтуїція буває чуттєва і інтелек туальна інтелектуальна Ну от відхилення від вікна на 20 см - це чуттєва тваринне чуття тваринна інтуїція змусила мене відхилитися таким чином я спасла собі життя інтелектуальна інтуїція творче мислення мислення стимульоване завданням яке треба розв'язати інтуїція дружить з творчістю там де присутнє тільки раціональне там
немає творчості кульмінаційний акт творчості характеризується відсутністю [музика] раціонального Якщо вірити ейнштейну у науковому мисленні завжди присутній елемент поезії справжня наука та справжня музика вимагають однорідного руху думки далі шляхи і способи наукового пізнання наукове пізнання наука наука - це доказова форма знання пізнання наукове знання відрізняється від інших видів знання ненаукових позанаукових доказовістю Ну можна розказувати що ее о є існують існують суттєві ознаки науки їх багато а найголовніша - це та що в науці є доказовість тому ми говоримо що філософія - це специфічна наука або теоретична наука або теоретична форма світогляду тому що доказовості того що є
душа дух немає що первинне душа чи тіло ідеальне чи матеріальне як першо що є першо основою світу довести це неможливо от дослідами абстрагуванням антиноміями чим завгодно от тому наукове науковеі зна наукове пізнання наукові ідеї це знаряддя передбачення ідеї якщо вони справ справжні справді наукові Вони мають виходити з фактів спиратися на факти і підтверджуватися фактами факти приводять нас до доказу доведення унікального надбання науки чого немає або бракує іншим формам і видам роз діяльності людини факти от це не будь-які свідчення там пролітаючі терілки чи пришельців [музика] от тільки об'єктивними емпіричними факти мають бути А то наукове знання
має такі критерії як об'єктивність другий критерій - це раціональність е третій есенціалістська спрямованість націлення на відтворення сутностей четверте системність п'яте- перевірка тобто наукове знання я можу перевірити наукове спостереження практика і випробування логікою ее Отже наука взагалі слово багатозначне наука - це процес духов це духовна діяльність людини з отримання знань це система знань певних з певної дисципліни певного спрямування наука - це соціальні інститути організації об'єднання вчених от наука явище соціальне як науковепівтовариство людей висуває перевіряє ідеї будує критику будує теорії увага повітряна тривога пройдіть найвижче укриттяк Отже гносиологія - це теорія пізнання сучасні гносиологічні концепції визначає повітряна
тривога пройдіть найближче укриття напрямами і течеми філософії вони є сієнтичні наукові і є антисієнтичні або позанаукові далі пізнання - це діалектичний процес В якому всього об'єднано і намішано є злиття суб'єкту і об'єкту пізнання зживання суб'єкту з об'єктом пізнання далі у пізнанні поєднується почуттєве і раціональне сприйняття досвідний рівень пізнавального процесу включає і цію а інтуїція виступає як своєрідне поєднання почуттєвого і раціонального в пізнанні Ось що вивчає гносиологія як теорія пізнання До речі у гносиології є ще родичка називається вона епістемологія От так само як родичка у метафізики онтологія онтологія і метафізика дуже схожі іли філософського знання так
само схожі епістемологія з гносиологією е от от такі питання охоплює ця тема Дякую за увагу йдемо на перерву після перерви зустрінемося на практичному заняття добре
