Вітаю Сьогодні ми розпочинаємо з вами курс лекцій з такого предмету який називається міжкультурна комунікація Мене звуть левченюк Євгенія Вікторівна я кандидат філософських наук доцент працюю в даній царині досліджую питання розвитку сучасної культури ті питання які пов'язані з процесами глобалізації постглобалізації що актуалізує питання міжкультурної комунікації кроскультурних процесів питання міжнаціонального спілкування і відносин курс міжкультурна комунікація - це не просто навчальна дисципліна і ми з вами це представимо це Я б сказала перш за все процес в якому задіяні всі люди адже ми з необхідністю вступаємо у різного роду відносини економічного плану політичного плану культурного формуємо відповідні типи ідентичності
національну етнічну культурну статеву та інші міжкультурну комунікацію ми не будемо виключно розглядати як навчальну дисципліну акцентуємо увагу на трьох таких основних моментів щодо трактування міжкультурної комунікації по-перше це процес живий дієвий процес який з необхідністю ми вступаємо кожного дня наш процес розвитку українського суспільства на сьогодні якраз також відповідним чином актуалізує ось це завдання для кожної особистості бути долученим до міжкультурної взаємодії адже на сьогодні на початку XX століття актуалізуються і трансформуються міграційні процеси що зумовлює відповідні типи міжкультурної взаємодії до прикладу чи були готові українські мігранти вимушені мігранти перш за все їхати до інших країн і спілкуватися взаємодіяти
з представниками іншої культури іншої релігії інших націй етносів тощо тому я акцентувала Вашу увагу в тому що перш за все міжкультурна комунікація - це процес власне так і виникла міжкультурна комунікація адже якщо ми з вами звернемо увагу про те що як зароджувалася власне як галузь знання міжкультурна комунікація Варто сказати що як галузь знання вона вини ла у середині XX століття як потреба до відповідного чино організації відносин які мають різний характер зокрема це було обумовлено тим що в Сполучених Штатах Америки у зв'язку з проголошенням Акту про державну службу за кордоном в 50х роках XX століття як
потреба виник заклад вищої освіти щодо потреби навчання відповідним способам взаємодії між представниками різних культур даний інститут очолив відомий лінгвіст Едвард Холл власне холу належить таке визначення міжкультурної комунікації як комунікації - це культура культура - це комунікація власне через культуру ми розкриваємо як з однієї сторони особливості взаємодії індивідуалізації представників відповідної культури нації цивілізації так власне і форми взаємодії і ці форми взаємодії як ми скажемо з вами в наступних наших лекціях вони не завжди носять конструктивний характер це можуть бути і деструктивні форми взаємодії наприклад як культурна дифузія культурний конфлікт культурна експансія і так далі тобто ось ці
форми взаємодії як ми з вами покажемо вони можуть носити як конструк ний та і деструктивний розвиток у формуванні відносин між представниками різних культур на сьогодні як ми з вами бачимо дані питання актуалізуються І вони потребують відповідного рівня як дослідження аналізу так і вироблення нових способів взаємодії між представниками різних культур тому хотіла б акцентувати вашу увагу на тому що по-перше міжкультурну комунікацію ми з вами Будемо розуміти по-перше як процес по-друге як галузь знання а по-третє як спосіб взаємодії Ось на цих моментах Я пропоную більш детально зупинитись по-перше як процес власне Холл На цьому і наголошував так
і це виникло як такий запит вже з боку американського суспільства щодо способів взаємодії між представниками різних культур професій конфесій і так далі адже якщо двоє людей знають досконалу мову виникає питання чи здатні вони взаємодіяти між собою враховуючи особливості культури до якої вони належать тому власне і виникає запит на те щоб навчитися цим формам взаємодії і тому і виникає потреба в тому що як стверджував сам Едвард Холл про те що якщо є сам процес і ми вивчаємо цей процес комунікації взаємодії співпраці між представниками різних культур то значить ми можемо розглядати це і як аспект навчання цьому
можна навчити і тут цілком слушно Едвард Холл акцентує на цьому увагу оскільки як ми з вами покажемо на наступних наших лекціях тому що культура - це не вроджений аспект нашої взаємодії культура - це те чому ми вчимося Ми вчимося відповідним способом взаємодії Ми вчимося відповідним способів сприйняття представників іншої культури представників іншої національності етносу тощо Тому це те чому ми вчимося і виникає якраз потреба і запит на те щоб виникла відповідна галузь знання яка б вчила відповідним способом взаємодії між представниками різних культур ця галузь знання Вона включає в себе цілий комплекс дисциплін підходів які акцентують увагу
на особливостях тієї чи іншої культури наприклад це може бути мова це може бути невербальні засоби взаємодії це також може бути відношення людини до природи це також включає в себе відповідні рівні вивчення окреслення відповідних форм взаємодії наприклад це може бути монокультурний підхід Так де ми аналізуємо відповідні зразки відповідні особли індивідуалізацію культури наступний підхід - це так званий кроскультурний підхід де з необхідністю ми аналізуємо підходи особливості двох і більше культур але при цьому відповідним чином не узагальнюємо і не теоретизуємо відповідні способи їх взаємодії і уже третій рівень міжкультурний рівень Він якраз передбачає залучення цілих галузей дисциплін щодо
окреслення особливих способів взаємодії між представниками різних культур до прикладу які це дисципліни Та ж сама психологія так як підкреслення особливостей ментального відношення людини до природи до інших людей до самих себе наступна дисципліна яка також відповідним чином є необхідною для налагоджування міжкультурної комунікації це етнопсихологія етнологія а же люди з необхідністю є представниками відповідних спільнот які мають свої індивідуальності особливості і тим самим ось ці форми і способи взаємодії є цікавими необхідними вони урізноманітнюють життя культуру різних людей адже культура вона не може розвиватися замкнуто незалежно один від одного і це підкреслює саме кінець XX століття коли зароджувалася та
дисципліна міжкультурна комунікація цей період ми можемо охарактеризувати інтенсифікацію процесів глобалізації власне в XX столітті це розгортання так званих постглобалізаційних процесів які актуалізують питання етнізації І це ми можемо з вами простежити як на теренах західної Європи зокрема тій же Іспанії в тому ж сполученому королівстві наприклад і Україна тут не є виключенням оскільки на сьогодні ми стаємо цікавими один одному не дивлячись також на трагічність ситуації да на війну в Україні тим не менше ми на сьогодні розкрили як на мене особливості етнічного складу України і починаємо пізнавати один одного що пов'язано також з внутрішніми переміщеннями всередині нашої країни
де припустимо мешканці із східних областей цікавістю починають пізнавати культуру побут традиції звичаї представникі західних областей України зокрема якщо взяти теж Закарпаття яке є доволі цікавим колоритним який має свій особливий діалект і тут українці починають пізнавати один одного Тобто ми тут бачимо міжетнічну взаємодію між представниками однієї культури однієї держави і так далі тому ось тут доволі цікаві виникають питання Так де міжкультурний ось цей рівень взаємодії коли ми з вами аналізуємо вже міжкультурну комунікацію як навчальну дисципліну ми бачимо що вона залучає цілий комплекс дисциплін зокрема як ми з вами зазначили етнопсихологію ту ж етнолінгвістику приклад якої я
назвала хоча деякі дослідники і вони досить правомірно зокрема гришаєва говорить про те що не можна зводити міжкультурну комунікацію до етнолінгвістики оскільки етнолінгвістика вона акцентує увагу на особливостях індивідуалізації того чи іншого мовного середовища на відміну від міжкультурної комунікації де Вона включає різні способи взаємодії і такі дихотомії так як загальне індивідуальне як особливе так і загальнонаціональне тому міжкультурна комунікація як ми бачимо це цілий комплекс дисциплін перш ніж вивчати міжкультурну комунікацію з необхідністю треба мати і знати деякі ключові моменти з таких галузей знання як Та ж психологія етнологія Культурологія філософія та інші галузі знання щодо характеристики міжкультурної комунікації
як способу взаємодії то тут якраз ми залучаємо для того щоб формувалися відповідні зразки норми взаємодії між представниками різних культур необхідністю ми як я уже зазначала маємо на вчитися взаємодіяти з представниками різних культур ось цей спосіб буде обумов обумовлювати те що ми засвоюємо ті форми міжкультурної взаємодії які будуть сприяти все ж таки налагоджуванню конструктивного діалогу і взаємодії між представниками різних культур адже комунікація Вона завжди направлена на взаємопорозуміння комунікація - це не просто обмін інформацією це перш за все така форма взаємодії яка налагоджувана на отримання консенсусу тобто наша взаємодія між представниками різних культур вона орієнтована на результат
таким результатом буде виступати консенсус знову ж таки як я зазначила ці форми взаємодії можуть носити як конструктивний так і деструктивний характер від цього Ані людська цивілізація і Якщо ми візьмемо з вами періодизацію відносин людей впродовж всіх історичних етапів розвитку людства то ми з вами не побачимо ідеальних зразків міжкультурної взаємодії починаючи там з античності Середньовіччя і до сьогодні іде ось ці самі процеси глобалізації так і представники тих фундаментальних теорій щодо глобалізації зокрема той же зігмунт бауман Роберт Робертсон вони зауважували на тому що глобалізація вона стільки єднає світ скільки фрагментує його і ці процеси фрагментації не варто
розглядати як щось деструктивне у розвитку людства оскільки якщо ми з вами звернемо увагу на причини виникнення так міжкультурної взаємодії то тут ми можемо з вами виділити так звані об'єктивні цивілізаційні причини суб'єктивні цивілізаційні причини об'єктивно-наукові і суб'єктивно наукові що це за причини давайте детально з вами зупинимось по-перше як ми з вами зазначили об'єктивно цивілізаційні дійсно ми з вами з необхідністю вступаємо у різного роду відносини які мають різний характер це можуть бути економічні політичні відносини і процеси глобалізації вони якраз показують нам що людство відповідним чином в даних сферах досягло своєї єдності ми маємо цілу низку структур глобального
рівня які скажемо так уніфікують ці галузі відносин зокрема в економічній політичній сфері функціонування наприклад Так Європейського Союзу е наступне це функціонування Організації Об'єднаних Націй це різноманітні військово-економічні союзи до прикладу це може бути НАТО і так далі це супроводжується ускладненням і швидкістю цих відносин адже ми на сьогодні маємо найпотужніші засоби зв'язку де те що сталося там хвилину тому Секунду тому або в режимі нон-стоп ми отримаємо інформацію з будь-якої точки світу комунікація між цивілізаціями між різними структурами державами організаціями відбувається в режимі нон-стоп завдяки якраз тому цивілізаційному техніко-технологічному поступу сучасного суспільства на наступною причиною якою я зазначила є
суб'єктивноцивілізаційні це пов'язано з процесами гуманізації соціального життя лібералізацію суспільної думки тощо яка набула свого розвитку у кінці XX століття також серед об'єктивно-наукових причин якраз варто виділити такі як інформаційно-технологічний підхід щодо розвитку комунікацій це соціологічний підхід до характеристики комунікацій і також це лінгвістичний підхід який набув свого розвитку в кінці XX століття і до суб'єктивно-наукових причин варто віднести різноманітні причини як такі форми взаємозв'язку взаємодії які відповідають вимогам часу наприклад сьогодні представники різноманітних культур можуть спілкуватися між собою там в сфері моди в сфері інтеркультуралістики і так далі тобто на сьогодні як ми бачимо Виникають нові умови нові способи
нові інструменти взаємодії між представниками різних культур які уже передбачають опосередковане використання різноманітних інструментів які дали можливість спілкуватися між собою в режимі нон-стоп між представниками різних цивілізацій націй тощо проте організація відносин економічного плану Полі тичного плану на моє глибоке переконання має в собі якраз саме культурне підгрунття наведу приклад з практики між собою взаємодіяли дві корпорації одна корпорація японська а інша американська між собою представники даних корпорацій домовилися у виготовленні чіпів для комп'ютерів американська сторона замовила тися цих чіпів проте в умовах договору вона від значила те що 10% цих чіпів можуть бути пошкодженими японці Як ми знаємо це
представники цивілізації які досить скрупульозно детально ставляться до поставленої задачі якщо вони беруть на себе зобов'язання виготовити високоякісну якусь продукцію вони будуть це робити тобто вони виключають так званий людський фактор на що американці припустимо досить деталізують те і Вважають що там ну людина може робити помилки натомість японці виготовляючи високоточні чіпи вони декілька разів проходять відповідне тестування для того ще раз підкреслюю виключити О так званий людський фактор і От коли в американську штаб-квартиру приходить посилка з чіпами в американську компанію телефонує представник японської компанії запитує голову цієї корпорації американської чи можна задати одне питання і не сприйміть його
будь ласка як ну таке що там носить дискредитаційний характер при цьому американець погодився на дане питання І от японець задає питання Чому ви замовили 10% пошкоджених чіпів ми їх Таким чином зіпсовували для того щоб виконати ваше замовлення стовідсотково на що був здивований якраз американець Да в тому що японці Саме так подавали ці пошкодживши навмисно ці 10%. От і питання якраз в різниці культур у різниці сприйняття тих умов так які були прописані у відповідному контракті тобто тут як ми бачимо культура постає тим чинником так способом взаємодії який з необхідністю складає сутність процесу взаємодії між представниками різних
культур і ця сутність вона розкривається в у всьому якщо ми з вами візьмемо там історичні ретроспективи щодо взаємодії представників різних культур То ми покажемо що культура є основою у взаємодії в будь-якій сфері діяльності чи то економічна чи налагоджування політичного діалогу культура є основою виходячи з того що ми з вами зазначили варто зробити декілька висновків що міжкультурна комунікація явля ляє собою складний процес взаємодії між представниками різних культур метою якого є консенсусна взаємодія міжкультурна комунікація на сьогодні можна її визначати як живий дієвий процес взаємодії як навчальна дисципліна і як спосіб взаємодії між представниками різних культур причому Цей
спосіб взаємодії він може носити як конструктивний так і деструктивний характер наступне На що б хотіла звернути вашу увагу це на напрямки міжкультурної комунікації тут ми з вами виокремим таій зупинимося на трьох напрямках це по-перше напрямок який був утверджений таким дослідником як клакхон Де він наголошував на тому що культура відображає перш за все ставлення людини до природи тут вона формує також оцінку людської природи і відношення до концепту часу що також в принципі є важливим для сьогодення оскільки якщо звернути увагу на підхід зігмунта Баумана який він аналізує в своїй роботі глобалізація наслідки для людини і суспільства там
Якраз для представників різних цивілізацій це є досить суттєвим моментом який вказує на їхню цивілізаційну ідентичність зокрема якщо розглядати даний концепт то він наголошує на тому що для представників так званих туристів Оскільки зігмунт бауман тут Діли людство на дві таких категорії як люди-туристи і люди-жебраки То якраз для туристів є характерним сприйняття часу у відповідній формі адже досить тривалий час до нувала у суспільній свідомості така теза той хто володіє інформацією володіє світом на сьогодні Дана теза є застарілою оскільки час тут носить характер застосування і реалізацію тієї ідеї яка є у людини у голови якоїсь організації тощо тобто
час сприйняття часу є ключовим і при тому час застосування і реалізації відповідної ідеї навпаки для представників так званої категорії або групи людей які представляють так званих жебраків визначальним є простір де вони не можуть вирватися з того простору в якому вони перебувають тому намагаються змінити все в собі ці зміни Якраз для них носять деструктивний характер це обумовлює відповідні форми їхньої поведінки вже в межах того простору де вони знаходяться наступний напрямок це власне там де особлива увага приділяється проблемам інтерпретації невербальної комунікації тобто комунікація як ми з вами вже прекрасно знаємо з різних курсів які ви освоювали в
тому що комунікація може бути організована двома способами так званим вербальним способом і невербальним способом І от якраз в організації міжкультурної комунікації доволі важливим є і спосіб невербальної комунікації Тобто це трактування відповідних знаків де представники однієї культури можуть їх сприймати позитивно конструктивно вони є визначальними для розвитку представників тієї чи іншої культури нації етносу і навпаки представники іншої культури будуть сприймати їх з негативної конотацією так які є загрозливими які мають інший зміст протилежний зміст аніж припустимо це у сприйнятті представників відповідної культури де ці знаки використовуються і ще один підхід на якому б я хотіла акцентувати вашу увагу
- це вивчення питань адаптації до іншої культури це особливо важливим напрямком міжкультурній комунікації особливо що стосується другої половини XX століття початку X століття для нас з вами як представників українського суспільства це особливої ваги на було якраз з 22-го року тому що багато вимушених мігрантів так з України за даними статистики це приблизно сім і більше мільйонів людей які вимушені були переїхати як сусідні держави так і далі але ми говоримо про те що це представники іншої культури і тут в рамках міжкультурної комунікації є різноманітні підходи для аналізу адаптації індивідів до до іншої культури зокрема це так звана
концепція культурного шоку яка була розроблена таким дослідником італійським як калево вона має свій вияв так в адаптації до інокультурного середовища зокрема можна виділити Таких три основних етапи в аспекті адаптації до іншого культурного середовища це наприклад Перший етап - це захоплення інш культурою це якщо хочете ще називають в літературі враження туриста де інша культура є інакшою незвичайною вона вражає на перших етапах ознайомлення з нею Проте це ознайомлення воно має такий поверховий характер і людина не задумується над сутністю змістом іншої культури і досить часто суб'єкт так він не порівнює з своєю культурою наступний етап який виокремлюється так
звана фрустрація коли виникає таке розчарування іншою культурою людина ще не може адаптуватися до інших умов до іншого способу життя до іншого сприйняття припустимо навколишнього середовища тощо третій етап який можна виділити в аспекті адаптації до іншої культури - це вже налагоджування міжкультурної взаємодії між представниками тієї культури в якій опиняється індивід і він вже перебирає да або адаптується до іншої культури вже сповідуючи відповідні там ціннісні наративи відповідні норми поведінки які домінують в тому чи іншому суспільстві тому Ось такі напрямки так існують в сучасній теорії міжкультурної комунікації які є доволі визначальними для налагоджування відповідного міжкультурного діалогу наступний момент
на якому б хотілося б зупинитися це зокрема на рівнях міжкультурної комунікації ці рівні міжкультурної комунікації були розроблені таким дослідником як Харт і він виділяє так званий монокультурний рівень кроскультурний рівень і міжкультурний рівень ми зупиняємося саме власне на міжкультурному рівні взаємодії де як я уже на початку зазначала Ми з необхідністю маємо систематизувати і структурувати всі знання що стосується відповідних дисциплін для виокремлення тих форм міжкультурної взаємодії які є ефективними дієвими для того щоб налагоджувати міжкультурний діалог варто зазначити що як будь-яка галузь знання міжкультурна комунікація вона з необхідністю має свій об'єкт і свій предмет де об'єкт - це
те що ми вивчаємо а предмет - це те в об'єкті на що безпосередньо спрямована увага суб'єкта пізнання об'єктом міжкультурної комунікації є спілкування між представниками різних культур і не просто між представниками різних культур різних національностей різних лінгво-етнічних спільнот тощо і тут Варто сказати що це природній процес тобто особистість з необхідністю вступає з різного роду відносин Вони можуть мати як економічний політичний характер тому об'єктом постає якраз різноманітного типу відносини з яких з необхідністю індивід вступає при цьому предметом міжкультурної комунікації є вивчення різних типів взаємодій між представниками різних лінгво-культур це також вивчення чинників які здійснюють як позитивний так
і негативний вплив на формування міжкультурної взаємодії це також включає в себе опис тих підходів які використовуються в рамках міжкультурної взаємодії і це гармонізація ресурсів які будуть сприяти конструктивній взаємодії між представниками різних культур тобто ще раз підкреслюю так в тому що міжкультурна взаємодія комунікація вона налаштована на результат і ось якраз в предметі міжкультурної комунікації ми з вами показуємо Так що ми вивчаємо ті чи форми взаємодії а також результат взаємодії де завдяки тому що ми приходимо до відповідного результату ми здатні виокремлювати ті форми чинники взаємодії які є дієвими функціональними ефективними для налагоджування міжкультурної взаємодії як ми бачимо
міжкультурна комунікація - це такий міждисциплінарний підхід стосовно якраз вивчення форм способів чинників взаємодії між представниками різних культур тут варто підкреслити і сказати акцентувати увагу на тому що взаємодіють між собою не культури а представники різних культур при цьому ці представники Вони можуть мати різноманітні ще раз підкреслюю національні етнічні цінності також можуть мати різне уявлення і відношення як ми з вами зазначали щодо природи різноманітні уявлення і відношення до відповідних знаків символів також це буде сприяти налагоджуванню міжкультурної взаємодії як всередині відповідного суспільства адже на сьогодні ми можемо з вами сказати що існує досить мало суспільств яких можна охарактеризувати
як мононаціональні або моноетнічні Як правило це поліетнічні полінаціональні утворення і от зокрема ма Європейський союз да Якщо взяти Це не виключно там економічний політичний союз власне в даному Союзі також відповідним чином взаємодіють представники різних культур різних мов так і ось тут ця взаємодія вона здійснюється на основі такого принципу як політолерантність і оця політолерантність - це не просто розкриття там терпимого ставлення до представників різних культур різних націй і етносів це перш за все повага до різноманітності адже як колись було зазначено і тут таке метафоричне порівняння взаємодії міжкультурної взаємодії в контексті глобалізації в тому що було сказано
наступне Я хочу щоб вітри культури омивали мій дім Я не хочу щоб вітри культури збивали мене з ніг тому ось тут вітри культури так які відбуваються внаслідок як ми з вами сказали культура - це також живий дієвий процес і він змінюється впродовж розвитку людства і ми з вами будемо розглядати різноманітні форми сучасної культури Такі як кіберкультура там контркультура інтернет-культура смарт-культура тобто культура - це не те що застигло на якомусь історичному етапі розвитку людства це живий дієвий процес який наповнений різноманітними цінностями відповідними світоглядними орієнтирами які формує індивід внаслідок процесів соціалізації інкультурації включаючи різноманітні форми взаємодії тому
ось тут міжкультурна комунікація є таким живим дієвим процесом який постійно є мабуть актуальним да постійно є запит як у конкретної людини на вивчення міжкультурної комунікації тих форм чинників напрямків так і у суспільства є запит і мабуть у людства в цілому є запит на міжкультурну комунікацію як способу взаємодії між представниками різних культур варто ще зазначити такий момент що для міжкультурної комунікації важливим все ж таки є територіальний принцип Тобто де відбувається комунікація все ж таки місце Тут є доволі важливим чинником чому як правило коли ми знайомимося з іншою культурою з необхідністю Ми порівнюємо її з своєю єю
культурою з тими нормами принципами які є визначальними для так званої материнської або рідної культури національної культури Можна ще так вживати такий термін тому ось тут важливим є місце де проводиться Дана комунікація тобто Якщо ця комунікація проходить на території де індивід почувається якби в себе дома то це носить характер комунікації є спокійний людина більш впе впевнена в своїй позиції в своїх поглядах в своїх переконаннях оскільки вона відчуває якраз оцю підтримку да своєї материнської культури на відміну від того коли комунікація проводиться в іншому місці так званому чужому тому Ось тут в процесі міжкультурної комунікації досить важливою темою
і питанням є так звані етностереотипи тобто деця стереотипізація Вона носить як конструктивний так і деструктивний характер конструктивний в тому що це сприяє так званій ідентифікації де індивід з необхідністю має свою позицію свій погляд своє я а з іншого боку оця стереотипізація вона шаблонно сприймає представників іншої культури приписуючи конкретному індивіду ті стереотипи які притаманні там нації народності етносу в цілому тому на сьогодні доволі важливим є ось ці питання політолерантності щодо сприйняття та представників іншої культури нації етносу народності тощо тому на сьогодні прийнято і на законодавчому рівні Вживання таких термінів як там припустимо афроамериканець так або представників
ромської народності і так далі тому ось ці питання є актуальними для сучасного суспільства в плані налагоджування відповідного способу взаємодії між представниками різних культур націй і етносів як ми бачимо з з вами міжкультурна комунікація живий дієвий процес Ми не можемо з вами в рамках навчальної дисципліни окреслити всі форми взаємодії або ставити крапку на тих чи інших формах чинниках напрямках оскільки на завтра да ми можемо мати інший підхід або інший спосіб взаємодії над яким будемо теоретизувати і розкривати його сутність властивості зміст на цьому поставимо три крапочки на даній темі обговорення і Побачимось наступного разу