Ну і ми повертаємось в ефір. Як і підводились на початку цієї частини ефіру. Будемо говорити про український бізнес.
Катерина Гласкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців, з нами на зв'язку. Вітаємо вас, пані Катерино. Раді бачити.
>> Доброго. Вітаю вас. Ну, ми підводились до вашого включення тим, що НАТО зацитувала аналітику і статистику Європейського бізнес-асоціації, які назвали ключові фактори, які негативно впливають на бізнес.
Це атаки на українську енергосистему. Перший: нестача кваліфікованих працівників, війна, окупація територій, скорочення внутрішнього споживання і нестабільність економіки. Це топ-п'ять проблем, які за даними ЄБА вони фіксують.
Хочеться почути спілку українських підприємців. Що ви можете сказати станом про проблеми українського бізнесу станом на початок п'ятого року війни? Які головні виклики?
>> Я вам дуже дякую за це питання. Воно насправді дуже важливо, оскільки ми об'єднуємо підприємців з усієї України і це саме український бізнес. І це, знаєте, дуже і великі компанії, і маленькі ФОПи, і мікробізнеси сімейні, які працюють навіть на прифронтових територіях, то ми такі маємо дійсно загальну картину стану бізнесу на початку п'ятого року війни, широкомасштабної війни.
Що важливо, в нас на першому місці йде все ж таки питання війни і безпеки. Тобто підприємці щодня мають боротися так само за безпеку своїх працівників, за безпеку своїх виробничих потужностей, своїх там кав'ярень. І безпека на першому місці.
Також в топ-5 входить доступ енергетична енергетична криза дуже сильно вплинула, да, і підняла трохи вище цю проблему, яка пов'язана з відключеннями електроенергії. І також топ-5 входять доступ до фінансування. І, звісно, також нестача кваліфікованих кадрів, але, відверто кажучи, ця проблема почалася ще задовго до широкомасштабного вторгнення.
Просто зараз вона дуже сильно загострилася в країні. >> У середині зими активно в соціальних мережах ширилися відео, де підприємці щиро розповідали, що вони на межі закриття і пояснювали про те, що генератори, паливо і вони залишаються фактично в нулі. Деякі бізнесмени вирішували там, наприклад, малий, середній бізнес додавати в чеки, е, там суму від витрат, які навантаження додаткові несуть атаки на українську енергетику.
Що ви фіксуєте на початок весни? М який бізнес тримається найкраще, який закривається? Що у нас по галузях?
>> Ну, дивіться, насправді немає в країні жодної компанії, в жодній галузі, яка би не стикалася з проблемами, про які ви говорите. Тобто це торкнулося як кожної людини, так відповідно і кожного бізнесу. Найлегше, напевно, триматися великим компаніям, а а складніше малим.
Е, от власне ви говорили про кав'ярні, про ресторани, е, салони краси. Їм складніше, перепрошую, тому що в малого бізнесу зазвичай немає такої подушки безпеки. Всі операційні кошти йдуть в роботу одночасно.
І тому для них оці витрати додаткові, пов'язані з генераторами, пов'язані з закупівлею пального, з якимись додатковими витратами на встановлення альтернативних джерел живлення, вони дійсно суттєво вплинули. Програма державна, яка, до речі, от була в рекламі у вашому випуску про те, що держава дає оцю одноразову допомогу ФОПам другої, третьої групи, це все ж таки важлива така складова підтримки бізнесу. Якщо говорити про галузі, ну, звісно, найбільше зростає у нас наша дефенс сфера, все, що стосується оборонного комплексу, тому що зараз на це найбільший попит.
Ну, завіть за офіційною статистикою зростання найбільше в оборонці і в насправді ще в будівельній сфері. Знов таки через те, що постійно у нас обстріли, багато руйнувань і треба постійно дуже швидко відновлювати як виробничі потужності, так і житло і соціальну інфраструктуру. Це теж пояснюється обставинами.
Але разом з тим непогано себе почувають і багато інших галузей. В першу чергу через те, що український бізнес сьогодні знаходиться, знаєте, в такій трохи розтяжці між адаптацією, виживанням і розвитком, якщо це можна так сказати, тому що вони виходять, диверсифікують свої ризики, виходячи на міжнародні ринки. Ми бачимо суттєвий суттєве зростання запиту на певні консультації, які ми надаємо як спілка, на допомогу, на знайомства з потенційними навіть клієнтами або партнерами за межами країни, в першу чергу на європейських ринках.
Але не тільки. Так само розглядають і Сполучені Штати, і азійські ринки. Тобто зараз український бізнес дивиться в сторону зовнішніх, в бік зовнішніх ринків іноземних споживачів.
власне через те, те, що ви теж згадували, через скорочення попиту території купівельної спроможності внутрішньо в нашій країні. Тобто це зараз таке, знаєте, е одночасний челендж, коли в в Україні ти зосереджений на збереженні, на виживанні, а за межами країни ти маєш все одно розвиватися. І це, ну, така необхідність сьогоднішнього дня.
І так, щоб ще підкреслити такий стан українського бізнесу, я б ще сказала, що він зараз прийняв, тобто шок ми всі пережили і зараз вже на п'ятий рік війни прийнята реальність, що що ця війна надовго і вже будуються сценарії розвитку, існування, навіть там відкриття нових якихось виробничих потужностей, заводів, е, там приватної якоїсь, не знаю, навіть школи підприємців. враховують оцей стан війни і просто одразу закладають ці ризики і всі необхідні з тим пов'язані витрати: безпека, альтернативні живлення, можливість там диверсифікації, наприклад, ланцюгів постачання, логістичні ризики, тобто, ну, все, що необхідно для того, аби безпреревно працювати навіть в прифронтових територіях, де ми теж бачимо, що далеко не кожен бізнес одразу релокується, хоча таких випадків зараз побільше. Якщо говорити про нестачу працівників, про яку говорить Спілка українських підприємців, і вона є в опитування ЄБА, як одна з теж ключових топ-пять проблем, як нам, як нам зберігати людей в Україні, працівників і як нам комунікувати з державою задля того, щоб, ну, бо я не знаю, там ми постійно говоримо, щоб українці повертались в Україну, ті, які виїхали за її межі, тому що тут потрібно і працювати, і розвивати країну.
Ну, з іншого боку, слова - це добре, але потрібно пропонувати щось практичне для людей. От я хочу цифру одну навести. РБК України публікує статистику, що українці згенерували для економіки Польщі 328 млрд злотих у вісім разів більше, ніж Польща витратила на допомогу Україні.
Як нам втримувати людей? чим їх мотивувати, як їх, як їх зберегти для бізнесу, для економіки, для країни. >> От таке питання складне підняли.
Це прям розмова на годину ні менше. Але я спробую дуже коротко. Ви абсолютно праві.
Дійсно, українські українці внесли в економіку Польщі понад, якщо я не помиляюся, 2% ВВП. І це дуже велика цифра. Але разом з тим говорити про те, що ми можемо якось примусити людей приймати ті чи інші рішення, ну, я би на це, ну, я так не думаю, що це можливо, тому що людина приймає рішення, пов'язане з поверненням в Україну в першу чергу через призму безпеки.
Доки триває оця широкомасштабна війна, доки тривають обстріли в усіх містах країни, доки існує ця небезпека, я думаю, буде важко говорити про певне повернення. Після завершення війни ми маємо мотивувати, якщо в першу чергу говорити про молодь, про кваліфікованих кадрів, ми маємо пропонувати їм якісь масштабні проекти, можливість дійсно впливати на розвиток країни, зацікавити їх тим, що від них залежатиме те, як буде далі розвиватися країна. Якщо ж взагалі дивитися на ринок праці, навіть тут і зараз, і враховуючи ще і післявоєнний період, то тут у нас є кілька складових, про які ми, до речі, постійно комунікуємо з державою і з бізнесом так само і намагаємось вже зараз потроху це вводити в таку практику і вчитися з з таким персоналом працювати.
Що я маю на увазі? Ми вже є і далі будемо ще більше країною ветеранів. І ми, як суспільство, компанії, як бізнес, як роботодавці мають бути готові інтегрувати цих людей в в життя, повертати їх в соціальне життя і на робочі місця або навіть допомагати відкривати чи повертатися до власних бізнесів.
Це одна складова. Друга складова. Я би дуже радила всім підприємцям звернути увагу на таку категорію працівників, як 60 плюс років, навіть 55.
Тому що в нас якось історично люди цього віку знаходилися і продовжують знаходися знаходитися поза межами ринку праці. А це насправді дуже кваліфіковані люди, які здатні опанувати там певні нові навички і вони стабільні. І оцей мікс команд між молоддю і вже таких досвідчених фахівців може дати насправді дуже хороший результат кінцевий в бізнесі.
А з точки зору навіть мобілізації чоловіків, це чоловіки, які, ну, менше ризик, що вони будуть мобілізовані, тому це більш такий стабільний працівник і з цієї точки зору так само. Ну, і крім того, країні потрібна міграційна політика. Ми маємо розуміти, хто ще крім українців буде працювати в нас.
Ми розуміємо, що це точно не сусіди, але які країни і кого ми будемо запрошувати. І ця система має бути, по-перше, спрямована на інтеграцію цих людей, а по-друге, на легко на легке працевлаштування з точки зору підприємця, якщо на цю проблему дивитися. Ну так дуже коротко, якщо Але проблема комплексу.
Але пані Катерино, коли ви говорили про ветеранів і бізнес, наче відчували і зробили місток до нашої наступної розмови. Тому чекає вже гість ветеран, який за кадром вже >> може прицільно говорити якраз і розширити те, що ви закинули зараз свої відповіді. Катерина Гласкова, дуже дякуємо вам.
Виконавча директорка Спілки українських підприємців. Коротка перерва і заводимо гостя в ефір.
