ОДНЕ МІРКУВАННЯ ПРО ОДНУ ДУМКУ ВІТҐЕНШТАЙНА (TLP, 2.0121)

Шанов Вітаю Мене звати Іван Ващенко І сьогодні я хочу поміркувати про одну думку австрійського філософа Людвіга відгенштейна якому я присвятив свою попередню міні-лекцію віідгенштейн за півгодини Отже Сьогодні я поміркую про його думку яку він висловив в другому положенні свого логіко-філософського трактату який на ю складається з семи взаємопов'язаних положень саме цій думці я хотів би присвятити окрему увагу поза як як на мене і як я сьогодні спробую показати вона справила неабиякий вплив на розвиток передусім англо-американської епістемології філософії мови та тому я е поза як я буду коментувати цю цю думку цю Це міркування віідгенштейна Я поширю

зараз невеличку презентацію Власне кажучи з цим з текстом вігнштейна і потім його буду коментувати та також в описі під під цим відео буде як український переклад так і німецький оригінал цього уривку дуже важливого Так зараз угу Отже це логіка-філософський трактат нагадую ще раз складається з семи взаємопов'язаних положень а вони пронумеровані І власне кажучи Кожне з цих положень воно містить такі собі е Сказати б підпорядковані положення та в яких він розвиває розгортає свій аргумент Та ну здебільшого цей аргумент в самому головному положенні наприклад перша друга третя четверта п'ята е зазвичай цей аргумент там уже висловлено А

далі він його розгортає та і ось ця думка це Власне кажучи одне з оцих підпорядкованих положень другого положення та або другого твердження логіко-філософського трактату Отже це положення 2кра0121 wigensteinche wie Wir uns rliche gegenstände überhaupt nicht außerhalb DES raumes zeitlich nicht außerhalb der zeit denken könen so können Wir uns keinen gegenstand außerh der möglichkeit sein verbindung mit anderenen wen Ich mir Den gegand Im verand DES saverken Ich in дуже щільне і може на перший погляд Загадкове міркування але спробую зараз його розгорнути Отже переклад український ну мій так само як ми не можемо помислити просторові предмети взагалі

поза простором а часові Поза часом Так ми й не можемо помислити жоден предмет поза можливістю його сполучення з іншими предметами якщо я можу помислити предмет у сполуці стану справ захфхальт дуже важливий термін відгенштайнової філософії якщо я можу помислити предмет у сполуці стану справ То я не можу помислити його поза можливістю цієї сполуки кінець цитати ну Та мені гадаю що так от за першого розгляду та за першого Як то кажуть наближення міркування може видатися надто герметичним хоча тут Як я спробую показати казати ніякої герметичності немає отже з одного боку в цьому міркуванні та в цій в

цій Тезі в цьому положенні 2кра0121 відденштейн критикує те що в Англії передусім на початку X століття називали логічним атомізмом Та я категорично не погоджуюся з думкою що мовляв е відгенштайнова рання філософія оця от філософія логіко-філософського трактату це одна з версій Можливо софтверсія але одна з версій логічного атомізму ну ключовим представником якого був Бертран расел в чому полягає логічний атомізм це уявлення про те що світ складається з певних З певних логічних а фактів або певних атомів та тобто якихось таких базових частинок нашого досвіду нашого епістемічного досвіду і нашого епістеммічного доступу до світу та і ось Власне

кажучи ці розуміння цих частинок таких базових Якщо хочете елементарних оцих от атомів воно не передбачає або скажімо воно не вимагає розуміння зв'язку цих атомів цих частинок з іншими атомами та ось це міркування відгенштайна якраз показує що він категорично незгоден з таким баченням нашого епістемчного доступу до світу нашого епістемчного світостосунку та Отже А як бачите він каже що і оце ключове тут його міркування Ми не можемо помислити жоден це даруйте ключова частина його міркування Ми не можемо помислити жоден предмет по поза можливістю його сполучення з іншими предметами що це означає от логічний отомізм як одна з

таких версій філософії емпіризму який ну класичний емпіризм в Британії це кінець X XV століття його Ми пов'язуємо з такими філософами передусім як Джон Лок Джордж барклій Девід гюм от це уявлення це Скажімо так переконання от емпіризм Та це переконання що ми можемо мати безпосередній епістемічний доступ та до якихось предметів і цей доступ залежить від нашого безпосереднього стосунку до цих предметів без без цього стосунку без можливості та навіть гіпотетичної можливості такого стосунку цей наш доступ був би неможливи тобто Якби я в досвіді та своєму не ніколи не бачив якогось окремого дерева та то я би не

склав би собі і уявлення не зміг би утворити сформувати уявлення про дерево Та взагалі Та ну тобто класичний емпіризм - це теза про те що наше пізнання окремих речей які ми подибуємо в нашому чуттєвому досвіді а в чуттєвому досвіді ми завжди стикаємося з чимось окремим Та немає в досвіді нічого загального ее Цю тезу я в дуже багатьох своїх лекціях і публічних виступах е ее висловлював Отже що власне наш доступ наш стосунок до оцього окремого предмета залежить від цього предмета і залежить під епістемічним оглядом от логічний атимізм до певної міри це також віра в те що

є якісь такі елементарні базові елементи нашого досвіду та е без безпосереднього доступу до яких Та ну а безпосередній доступ нібито завжди це доступ який ми маємо за допомоги або отримуємо за допомоги нашої чуттєвості Та ну Якщо простіше висловити за допомогою наших органів чуттів та Тобто ми бачимо та якісь предмет то Отже наш епістемічний доступ залежить від існування ось таких от елементів Якщо хочете первнів так з яких нібито складається наше уявлення про світ і має бути і має бути можливим редукування будь-якого загального уявлення до ось такого чогось окремого що перебуває десь там в зовнішній реальності натомість

відденштейн Тут просуває зовсім іншу думку Та він каже що ми не можемо помислити жоден предмет а предмет - це що таке предмет предмет - це завжди щось окреме та Отже Ми не можемо мислити жоден предмет поза можливість його сполучення з іншими предметами що це означає Та що припустиімо якщо ми бачимо певне дерево та от окреме дерево то чи змогли би ми сформулювати певне уявлення про це дерево та якби ми не мали водночас уявлення про колір про різні кольори та якби ми не мали уявлення про те що таке рослина та якби ми не мали водночас уявлення

про те що таке тварина І чим тварина відрізняється від рослино і тобто е Ось ця от можливість сполучення з іншими предметами якогось окремого нібито предмета та доступ до якого нібито згідно з нашим природним припущенням таким е наївним дофілософським припущенням е залежить від нашого безпосереднього стосунку ось до цього окремого предмета який я бачу тут і зараз то відгінштейн якраз пише що або має на увазі що такий доступ буде насправді можливий лише в тому випадку якщо ми зможемо відрізняти цей предмет дерево яблуко будь-що що трапляється нам в наш епістеммічному досвіді ми можемо його відрізняти від інших бо

якщо ми не можемо відрізнити наприклад дерево від лева та а лева від будинку то Навряд чи ми зможемо навіть даруєте побачити дерево в принципі та тобто Отже бачите насправді і ось тут відідгенштейн в цьому положенні от спростовує фактично логічний атомізм наш досвід наш навіть чуттєвий досвід і чуттєвий епістемічний досвід він не складається з якихось ізольованих атомів та а навпаки всі наші описи зовнішньої реальності Та коли ми навіть констатуємо якийсь банальний банальну якусь банальну річ Ну наприклад я бачу дерево от я стою перед припустимо перед деревом і кажу я бачу дерево та от за вільгенштайном навіть

така нібито банальна річ така банальна констатація вона передбачає зв'язок ось цього даного безпосередньо предмета з цілою низкою інших пов'язаних з ним уявлень Які взагалі от уможливлюють просто цю констатацію тобто відденштейн радикально спростовую думку що ми можемо мати якісь безпосередній доступ до окремого предмета який не передбачає зв'язків з іншими нашими знаннями і уявленнями ба більше Якщо так це загалом тлумачити який не передбачає нашого опанування мови та і От дивіться далі от він пише продовжує це міркування якщо я можу помислити предмет у сполуці за стан справ оце захфехайт Та досить складна складний термін бо Власне кажучи за

відденштейном предмет не може фігурувати сам по собі Він завжди є частиною стану справ Ну і далі частиною речення яке це цей стан справ описує да Отже якщо я можу помислити предмет у сполуці справ То я не можу помислити його поза можливістю цієї сполуки і це думка фундаментальна така Я би сказав Ну приголомшливо важлива Та це означає що в принципі ніяких окремих предметів поза цими зв'язками та які передбачають встановлення яких передбачає опанування мови та в принципі неможливию тобто умовою можливості нашого епістемчного мовного стосунку до світу є те що наш навіть ось цей такий порядок репрезентації реальності

нібито об'єктивної реальності яка нібито епістемічно не залежить від нашого стосунку до цієї реальності Та то Отже він він насправді цей стосунок насправді вже опосередковано ця репрезентація вона вже опосередкована тобто передбачає певне виснування яке звісно неможливе без опанування мови і під мовою тут я маю на увазі не мову науки хоча звісно відгенштейн часів логіко-філософського трактату робив акцент саме на мові науки тобто на об'єктивно ній мові Далі він цю ідею Скажімо так доповнив своїй пізній творчості бо вже зосередився на повсякденній мові але я тут маю на увазі Да що йдеться не не не лише про наукову мову

а просто про природну мову рідну мову яку ми опановуємо та коли вчимося коли батьки нас навчають говорити Отже навіть ось те що на позір є чимось абсолютно безпосереднім Та ось наша бачення якогось звичайного предмета тут і зараз насправді повністю опосередковано концептуально мовно опосередковано ми не змогли би побачити предмет та як от той атом первінь Та ось нібито первінь нашого досвіду без його фігурування от в тому що відідгнштейн називає станом справ да бан де зайдес і власно кажучи ця думка вона в англоамериканській епістемології Звичайно вігеншйн Це далі розвивав і в і в логіко-філософському трактаті просто я

вам тут даю такий один з одну з цеглинок та його аргументу далі в своїй творчості він це по-іншому трохи розвивав ставив інші центи але все це справило не абиякий вплив на англо-американську філософію мови та епістемологію і просто я як один з прикладів та наведу хоча це не єдиний приклад я наведу американського філософа вілфреда селлерса з його проектом інференціалізму ну інференціалізм від походить від англійського іменника inference inference те що я сьогодні назвав виснуванням та українською мовою отже виснування inference можна це так умовно назвати дедукцією Та ну мається на увазі Ось така мовно епістемічна процедура опосередкування Та

яка як ми бачимо вона в нашому буденному досвіді ось це от опосередкування воно міститься імпліцитно тобто неявно лише це завдання філософії експлікувати ось те що уможливлює навіть ось таку Здавалося б банальну і просту річ як репрезентація якогось нашї епістеммічної репрезентації якогось окремого предмета який я бачу тут зараз Та то от вітгенштейн в своєму Ну тут особливо я хочу згадати його статтю inference and meaning та виснування і і значення та е де він власне теж критикує класичний з одного боку класичний емпіризм з іншого боку сучасний йому логічний емпіризм в англо-американському контексті от Але звичайно що він

це наврядчи зміг би робити зробити якби цьому не передувала відтгенштайнова філософія та а згідно з власне це одна з ключових ідей інференціалізму що порядок репрезентації хоча мо моливо в самого селлерса ця думка вона він її розвинув не так послідовно як хотілося би бо він не написав однієї цілісної знаєте книги А це його вчення воно розкидане по дуже багатьох статтях з різних періодів його творчості ось хоча Це звісно не скасовує геніальності цього філософа американського от але його така ну принаймні от в першому періоді його творчості от часів infuence andмін також його впливового есею empiricism and the

philosophy of mind емпіризм і філософія ума е Він власне ее стверджував або доводив що власне інференційний порядок передує репрезентаційному звичайно передує не в темпоральному сенсі не в часовому тут ідеться про радше нормативний модальний сенс та в сенсі що ми е не запозичуємо принципи пізнання зовнішнього світу з цього світу це зрештою думка яка зробила знаменитим е німецького філософа імануеля Канта але менше з тим у вігенштай даруйте в селлерса селлерсова філософія Хоча він теж реагував на на Канта це теж один з ключових філософів для селларса але ось як на мене підвали не теоретичні інференціалізму заклав також е

е Людвіг віідденштейн от з цією своєю е тезою з цим своїм твердженням з логіко філософського трактату Отже інференція або виснування передує репрезентації або передує уявленню нашому про нібито об'єктивну об'єктивно дану реальність Ну і Знаєте тут я завершу свої е міркування рефлексії ну таким банальним спостереженням А якби ми не опанували мову Та в принципі чи мали би ми взагалі Хоч якийсь доступ до реальності чи мали би ми доступ до ось того окремого нібито завжди окремого дерева яке згідно з таким природним наївним дофілософським припущенням і є джерелом епістемічної чинності наших висловлювань наших описів Ось цього окремого предмета

чи змогли би ми його грубо кажучи просто побачити не опанувавши мову Ну гадаю це таке спостереження яке сподіваюсь спонукатиме когось з вас поміркувати разом з віідгенштейном про ці цікаві питання Дякую за увагу