Вітаю вас Ми продовжуємо з вами працювати над темами нашого курсу міжкультурна комунікація І сьогодні я б хотіла представити вашій увазі таку тему як вербальна комунікація в контексті міжкультурної взаємодії перш ніж ми з вами почнемо розглядати всі нюанси прийоми способи введення вербальної комунікації Я б хотіла взяти до сьогоднішнього нашого заняття обговорення епіграф слова нашого генія української культури Тараса Шевченка Ну щоб здавалося слова Слова та голос більш нічого А серце б'ється ожива Як їх почує знать от Бога і Голос той і ті слова ідуть миж люди і дійсно ми з вами сьогодні покажемо наскільки важливою є вербальна
комунікація та ми з вами покажемо і форми зразки невербальної комунікації і ви побачите який відсоток складають власне саме вербальна комунікація і це лише 7%. проте наскільки важливими є ці 7% адже ми з вами маємо таке досягнення саме людського способу взаємодії як спілкування і комунікація адже в наших словах це не просто ми виголошуємо якийсь звук ми надаємо від відповідних смислів значень ми організовуємо свою життєдіяльність Ми формуємо суспільство соціальні групи ускладнюються ці відносини все це відбувається завдяки саме вербальній комунікації що собою являє власне вербальне комунікація це використання людської мови у вигляді знакової системи це визначення нам сьогодні
в принципі буде корисним Оскільки ми будемо апелювати все ж таки і чітко розставимо акценти на тим що є знаки що є символи які також активно ми використовуємо в своїй мові мова являє собою суспільний продукт що виробляється колективом для забезпечення потреб у комунікації вона зберігається в пам'яті колективу а також у текстах побудованих засобами даної мови хотіла б звернути вашу увагу що дійсно мова є суспільним продуктом коли індивід народжується він не має здатності говорити це те що форму ться в процесі його залучення в комунікативне середовище тобто Мова - це набута властивість людини Оскільки ми з вами апелюємо
до того що мова являє собою саме знакову систему і умовно ми її можемо поділити на декілька груп які вирізняються з поміж собою за багатством знакових одиниць за способом і складністю структурованостю організації і побудовою текстів а неодноразово ми з вами вже приводили приклади краси і багатства української мови в принципі за даними мовознавців лінгвістів А українська мова чи не найбагатша на синоніми які у нас є тому ми дійсно можемо сказати що Це доволі складна красива гармонійна мелодійна мова в даному контексті Також ми можемо виокремити такі види мови як природні природними мовами є етнічні і національні Тобто ми
не є творцями цієї мови ми залучаємося в це комунікативне середовище і набуваємо відповідних правил норм ведення діалогу де мова також виступає тим засобом нашого міркування освоєння світу формування нашого світогляду як в результаті ставлення людини до навколишньої дійсності наступним видом або різновидом мови можна назвати невербальні мови наприклад це твори музики танцю живопис фотографії кіно архітектура штучні мови це мова науки і техніки де припустимо між собою науковці там в області тієї ж хімії фізики математики можуть спілкуватися за допомогою формул графік не вимовляючи при цьому Жодного слова наступний різновид мови - це система жестів знаків сигналів і кольорів
які також передають відповідну інформацію про адресата так і про комунікантів на що націлена Дана інформація І що хоче сказати цим співрозмовник це мова тварин чи один різновид мови звісно Вона мало досліджена Дана мова проте на сьогодні дослідники аналізуючи поведінку тварин і форми їх спілкування між собою зокрема мішкитоподібними дельфінами на сьогодні виникає у науковців твердження про те що вони ідентифікують тобто надають імена членам відповідної зграї наука ще буде досліджувати ці аспекти але ми можемо дійсно виокремити і такий різновид мови мова є найважливішою складовою частиною комунікативної діяльності знаряддям впорядкування організації тієї чи іншої матеріальної субстанції Наприклад Це
звук колір предметне середовище і перетворення її в осмислений текст щодо природних мов то тут варто дійсно зазначити що вони є найскладнішими вербальними знаковими системами які історично склалися і пристосувалися до утворення усних звукових текстів тобто мовлення де ми з вами Пізніше зробимо акцент саме На цьому способі застосування мови для налагоджування відповідних форм взаємодії людей між собою це можуть бути діалог це може бути полілог тощо Оскільки ми з вами апелюємо до того що мова є знаковою системою то нам з вами необхідно з'ясувати що собою являє знак адже якщо ми з вами подивимося по сторонам ми з вами
чітко зафіксуємо що нас оточують знаки про те чи здатні ми їх читати а для того щоб читати ці знаки нам з необхідністю треба з'ясувати що собою являє знак Отже знак - це матеріальний предмет явище подія що в процесі спілкування людей виступає представник або замінник якогось іншого предмету властивості відношення і використовується для придбання зберігання перетворення та передачі інформації тут би я хотіла зафіксувати так що знак безпосередньо тобто відображає саме одну якусь дію або означ він не має декілька інтерпретацій як наприклад символ проте за символ ми з вами скажемо дещо пізніше зараз щодо знакової системи Оскільки ми
з вами апелюємо до того що мова являє собою знакову систему Отже знакова система - це сукупність знаків які відповідним чином впорядковані за певними правилами які власне і утворюють цю систему до прикладу звичайна літера може виступати знаком тобто абетку Ми можемо з вами назвати знаковою системою де буква А да відповідний знак позначає саме букву а а не будь-яку іншу до прикладу Також ми з вами можемо навести дорожні знаки де вони мають лише одну інтерпретацію перший знак знак переходу перехід саме дозволений в цьому місті і нічого Окрім цього смислу він не означає на відміну від цього символи
являють собою форму виразу і передачі духовного змісту культури через певні матеріальні предмети за спеціально створені образи та дії що виступають як знаки цього змісту це різновид багатозначного або безконечнозначного знаку Ось тут я б хотіла акцентувати вашу увагу саме На цьому оскільки символ в різних ситуаціях обрядах традицій культурах може нести відповідне інше означення до прикладу тут вам наведено декілька знаків які в тій чи іншій культурі мають іншу інтерпретацію або на них накладається декілька смислових навантажень ще один нюанс на який я б хотіла звернути вашу увагу це те що зараз розробляється в сучасному літературознавстві в нгвістиці що
стосується власне галузей які пов'язані з шрифтом графологією і так далі коли в Україні на сьогодні пропонується використання так званого шрифту рутенія і на слайді ви бачите запропонований васильм яковичем чибаником українську абетку де ми бачимо що все ж таки мова не є виключно знаковою системою це ще система символів першу буква яку ви бачите вона доволі яскрава виразна це буква ща яка може нагадувати символ нашого герба або Це доволі давній символ який означає падаючого Сокола тобто ось тут досить велика кількість інтерпретацій і на слайді Я ще розмістила посилання власне на YouTube проект який пояснює необхідність важливість побудування
саме української абетки яка називається рутенія на сьогодні працює ціла плеяда фахівців є декілька книг уже надруковані цим шрифтом рутенія зокрема з Василем чебаником співпрацює видавництво абаба галамага деякі роботи були видані саме за допомогою цього шрифта і ще декілька репрезентацій цього шрифту зокрема що пов'язано з перейменуванням і вулиць і деяких станцій метро зокрема площа українських героїв де був також використований власне ось цей символічний шрифт рутенія і на сьогодні ми можемо бачити саме використання цих літер у назв станції метро або наприклад ще одна станція метро яка була переіменована і ми бачимо з вами Ось ці приклади як
ми з вами зазначили Мова - це знакова система Так існує таке поняття як мовленєвий апарат Тобто це та система органів яка до допомагає нам виголошувати відповідні звуки Тобто ми говоримо за надбання людства як членороздільна мова де ми виголошуємо відповідні звуки про те вони народжуються за допомогою відповідного побудування органів і систем які дозволяють власне утворювати мовні звуки які ми називаємо фонемами а також і артикуляцією мовленєвий апарат або мовний апарат він складається з двох тісно пов'язаних між собою частин першу частину називають центральною або регулюючою мовного апарату і друга частина - Це периферійна або виконуюча в структурі мовленнєвого
апарату виокремлюють три рівні перший рівень - це енергетичний другий рівень генераторний і третій резонаторний енергетичний рівень або ще його називають дихальним апаратом він складається із органів дихання до яких належать легені бронхи трахея діафрагма які надають енергію для творення звуків мовлення у вигляді повітряного струменю за своєю фізіологією ми з вами видаємо звуки на видиху і тому досить важлива робота саме цих дихальних органів а якщо ви побачите припустимо на сцені коли артисти рухаються особливо ті артисти які танцюють і в них не збивається голос то зрозумі що вони працюють під фонограму адже коли відбувається фізичне навантаження зрозуміло що
наша дихальна система так само реагує на наші рухи тому при швидкій ходьбі припустимо або при переміщенні це викликає певні зміщення в роботі нашої дихальної системи тому вона є досить важливим елементом і як ми бачимо енергетичним рівнем який уможливлює видачу звуків наступне Це генераторний або фонаційний апарат він складається із гортанної порожнини зокрема із перснеподібного щитоподібного і двох пірамідальних хрещів і голосових зв'язок які власне і породжують звукову фонацію тобто голос або Шепіт з індивідуальними тембрами і забарвленнями тобто тут досить важлива також побудування відповідної системи так і роботи хрящів м'язів оскільки при травмах горла при захворюваннях ми втрачаємо
голос власне це досить важливо для нас як викладачів оскільки це є тим інструментом за допомогою якого ми працюємо для співаків зрозуміло це є доволі важливими тому там є техніки відновлення голосу з якими працюють фахівці в області медицини так не тільки ті які налаштовують голос фонографи да а й досить часто звертаються саме до лікарів ад вже власне у вимовленні відповідних звуків особливо це стосується тональності висоти голоса то що працюють власне і спеціалісти в області медицини ще один рівень - Це резонаторний або артикуляційний апарат він складається із надгортанної порожнини а саме це глотки рота і носа дефонація
змінюється артикуляції тобто вимовою конкретних звуків складів фраз чим забезпечується мовленнєвий потік наприклад коли ви вчите іноземну мову тут є специфіка коли ми безпосередньо перебуваємо в тому чи іншому комунікативному середовищі і з народження ми засвоюємо правильний наголос правильну вимову використання відповідних звуків їх послідовність м'які вони чи тверді тощо а от коли ми починаємо вчити іншу мову вона є чужою для нашого мовленнєвого апарата який починає формуватися власне з дитинства тому тому тут нам показують як правильно вимовляти ті чи інші слова при цьому якраз відповідним чином налаштовуючи свій мовленнєвий апарат якщо ж цього не відбудеться викладач іноземної мови
відповідним чином не поставить цю мову то виникають різні форми акценту так в інших мовах де ви можете це прослідкувати Ну наприклад як говори ваші колеги як говорить носій мови і це порівняти і ви одразу побачите що в цьому власне залежить від навчання вимовляння тих чи інших звуків через Постанову мовленнєвого апарату органи мовлення артикуляційного апарату тут ми можемо також виділити два таких моменти перший є активний і другий пасивний активними органами це є язик губи нижня щелепа м'яке поднебіння і язичок тобто вони виконують основну роботу при творенні звуків наприклад Коли людина втрачає зуби або припустимо коли протезування
відбувається Ми також можемо спостерігати зміни у вимовлянні тих чи інших звуків це також власне є одними із органів які забезпечують відповідне вимовляння звуків пасивні о органи до них ми можемо віднести зуби альвеули тверде піднебіння задня стінка зіва верхня щелепа і порожнина носу вони виконують під час артикуляції звуків саме допоміжну функцію що собою являє мовлення коли ми з вами знаємо вже структуру мовленєвого апарату то мовлення - це здатність використовувати мову для спілкування обміну думками інформацією у спілкуванні з іншими людьми тобто мовлення є способом використання мови тобто без мовлення без вербалізації озвучення слів які ми там засвоюємо
читаємо не відбувається процесу мовлення тобто якщо мова являє собою знакову систему то мовлення - це процес використання мови на сьогодні існує таке поняття як мовна картина світу це система взаємопов'яз лінгвістичних одиниць що відображає Загальний стан речей у внутрішньому світі людини та її зовнішньому навколишньому середовищі і власне відомий лінгвіст гумбольд він стверджував що всяка мова позначаючи окремі предмети насправді творить вона формує для народу який є її носієм картину світу тобто за допомогою мови ми освоюємо світ тобто світ людина не сприймає виключно як середовище свого проживання світ Людина сприймає предметно надаючи відповідні імена значення смисли всьому тому
що її оточує якщо звернути увагу на саме мовну картину світу і виникає питання Скільки ж мов сьогодні існує в сучасному світі Як ви бачите нараховують приблизно від 6сти до 7 000 мов на яких говорять 7 млрд ну на сьогодні вже світ нараховує 8 млрд людей в 189 державах світу в Європі існує близько 225 корінних мов це приблизно 3% від загальної кількості у світі більшості мов світу розмовляють саме в Азії і Африці хотіла б ще звернути вашу увагу в контексті якраз аналізу мовлення процесу мовлення на гіпотезу сепіра ворфа ця гіпотеза ще в літературі називається як лінгвістичної
відносності вона була розроблена в 30-х роках XX століття і за цією гіпотезою структура мови визначає мислення і спосіб пізнання реальності ви бачите зрозуміло самої назви даної гіпотези що вона була утворена за іменами американських мовознавців Едварда сепіра і Бенджаміна Міна ворфа основою даної гіпотези є Таке твердження що рідна мова обмежує мислення і не дає можливості розуміти певні думки тобто загальна ідея аргументів була в тому що якась мова Не має слова для позначення відповідної концепції то мовці цієї мови не будуть здатні зрозуміти зміст цієї концепції наприклад зараз я думаю ви не одноразово чули про те аргументи стосовно
того що українська мова не придатна до мови таких наук як математика фізика хімія тобто не існує відповідників певних слів а назви елементів тощо тому власне Ось ця теорія тут якраз є дієвою що в мові не міститься відповідних визначень щодо окреслення якоїсь теорії або концепції і значить відповідно до того що представники даної мови не здатні зрозуміти даної концепції існує спростування цієї гіпотези зокрема Роман якобсон Приблизно через 20 років після висловлення ось цієї гіпотези ворфа він вказав на доволі важливий факт що відмінності між мовами існують він це відобразив такий лаконічний максимі як мови істотно відрізняються тим що
вони Вони мають висловлювати а не тим що вони можуть висловлювати ця Максима надає власне ключ до розуміння реальної сили рідної мови якщо різні мови впливають на наш розум по-різному то це не через те що наша мова не дозволяє нам думати А скоріше через те про що вона звично зобов'язує нас думати тобто ось тут існують в даній максимі так що в мові існують інші показники способи прийоми які дозволяють зрозуміти зміст будь-якої теорії і концепції і дійсно Якщо ви зараз прослідкуєте мовний дискурс і науковий дискурс в нашій новітній з вами історії починаючи з другої половини XX століття
то досить часто в будь-якій мові світу ми використовуємо терміни з такою приставкою як по тобто зміни відбуваються таким швидким чином де будь-яка мова не здатна виробити той вже науковий термін який би описав ці зміни до прикладу ми з вами використовуємо такі наукові терміни як постмодернізм постправда постлюдина постлюдство постиіндустріальне суспільство тощо зараз би хотіла звернути вашу увагу на форми мовної комунікації цих форм є три це монолог діалог і полілог Ну я думаю що ви вже прекрасно розумієте зміст цих форм мовної комунікації проте все ж таки декілька слів ми за них скажемо зрозуміло що моно - це
один в перекладі з латини Тобто це витворена внаслідок активної мовленнєвої діяльності адресата розрахованої на пасивне і опосередковане її сприйняття адресатом Тобто це одна із форм комунікації де говорить один всі решта є аудиторії яка пасивно сприймає те про що говорить наприклад лектор Ну в даному випадку Я веду монолог наступна форма - це діалог і як ви бачите це участь беруть двоє Да дійдва і діалог - це двосторонній обмін інформацією Тобто це розмова спілкування ми можемо використовувати такі си ноніми для позначення діалогу між двома або більшими людьми або в технічній мові це може спілкуватися там людина і
машина у вигляді питань і відповідей при цьому досить Важливо щоб співрозмовники були налаштовані на обмін інформацією тобто коли один говорить інший слухає іноді треба вміти мовчати або вміти слухати для того щоб діалог був продуктивним для обох або або більше співрозмовників тобто сутність діалогу є Ось ця діалогічна єдність тобто вираження думок та їх сприйняття реакція на них Що знаходить відображення в структурі цього акту мовлення діалог складається із взаємопов'язаних реплік співрозмовників недарма якщо ви пригадаєте власне той метод який запропонував для пізнання саме Сократ так а він у нього називався маєвтичний метод це нещо інше все ж таки
як діалог взаємодія між учнем і вчителем де вчитель задаючи питання учневі не дає готової відповіді тобто відповідь шукає сам учень І це є доволі важливим так для того щоб було не лише пасивне сприйняття того матеріалу інформації яку надає там вчитель викладач аудиторії А щоб це все ж таки була така взаємодія де ми даємо Проблемне поле аудиторії слухачам а слухачі також займаються відповідним пошуком проте пошуком не інформації а вже розгортання відбувається пізнавального процесу для Сократа це було мегаважливим обґрунтування саме ось цієї маєвтики як способу не шукання знання а здобування знань наступний ознаками діалогу є це намір
цілеспрямованість і правила поведінки в розмові для чого не існують правила поведінки в розмові для того щоб структурувати ось цю взаємодію тобто коли існує там питання виголошення якоїсь інформації подання якоїсь повідомлення при цьому слухачі якраз слухають засвоюють виникають питання і виникає якраз Ось ця взаємодія і полілог зрозуміло що полі в перекладі з латини - це багато це організ цілеспрямована взаємодія багатьох осіб і стилі вербальної комунікації Як ви бачите Існує декілька стилів вербальної комунікації вони розташовані парним способом оскільки одне є протилежністю іншого Це прямий і непрямий спосіб це розгорнутий і згорнутий спосіб це особистісний і контекстуальний це
інструментальний і ефективний що собою явля є комунікативний стиль комунікативний стиль - це індивідуальна стабільна форма комунікативної поведінки людини яка виявляється в будь-яких умовах взаємодії з іншими людьми сюди включається і майстерність комуніканта вона проявляється в культурі його мовленні в умінні знайти найбільш точну і влучну для кожного конкретного випадку стилістичну форму мови ми з вами вже говорили власне про те що Ми обираємо ту чи іншу модель спілкування виходячи з того кола співрозмовників з яким ми з вами будемо контактувати наприклад коли ви спілкуєтесь зі своїми друзями коли ви спілкуєтеся в полі науковому коли ви готуєте доповідь коли ви
А взаємодієте там старшим поколінням тощо ви обираєте той чи інший комунікативний стиль ваша мова якраз є виразом Ну і відповідно і вашої компетенції працювати саме з цим колом осіб або припустимо ви працюєте в дитячому колективі там взагалі треба отримувати відповідні навички для того щоб дитина навчилася довіряти особливо це там в медичній сфері тощо Отже що з собою являє прямий стиль комунікації це висловлювання справжніх намірів і тому вона передбачає жорсткий стиль спілкування що унеможливлює умовності і недо мовленість тобто власне в мові виголошуються наміри комунікантів тобто отут не існує якихось підводних каменів так званих так у недомовках
у паузах а тут висловлюється наміри комунікантів приклад ми досить часто вживаємо Ну не тільки в нашій культурі а в культурі американців існують часто вживаними такі фрази Як без сумніву без питань на 100% я впевнений які постійно підтримують Модус переконання впевненості в тому що говориться в нашому Як я вже зазначила мовленні також присутні такі мовні звороти так як засоби переконання також в нашій мові не є винятком непрямий стиль спілкування Він все ж таки передбачає те що в мові не виражається напряму прагнення адресантів і приклад якраз міститься в японській культурі зокрема варто наголосити на тому що японці
майже ніколи не брешуть вони майже ніколи не говорять правду і традиції цього народу не допускають можливості відкрито сказати Ні Що припустимо існує в тій ж американській традиції в нашій традиції Коли потрібно сказати це слово японці роблять вигляд що не розуміють вас або не чують або просто намагаються перевести розмову на іншу тему висловлюючи безліч нічого не значущих фраз і майстерній стиль передбачає використання багатого експресивного мовлення у спілкуванні Ну не тільки японці е можна їх назвати в приклад непрямого стилю також цей стиль міститься і у спілкуванні представників арабської культури завдяки припустимо клятвам запевненням зберігається обличчя мовця і
співрозмовника короткий або стислий стиль особливість якого полягає використання необхідного і достатнього мінімуму висловлювань цей стиль також характеризується використанням пауз виразного мовчання паузи недомовленості прагнення говорити без образи співрозмовника при цьому не втрачаючи свого обличчя такий стиль домінує в колективістських культурах і головною метою яких в процесі комунікації є збереження і підтримка групової гармонії наступний стиль - це інструментальний даний стиль він орієнтований на мовця і на мету комунікації спирається на точну інформацію щоб досягти поставлених цілей у спілкуванні і дає змогу людини утвердити себе в процесі комунікації підтримати власне обличчя а також зберігти почуття автономії і Незалежності від співрозмовника
цей стиль спілкування переважно представлений в культурах які характеризуються високим ступенем індивідуалізму один із прикладів яки б я хотіла навести е до вашої уваги це те що характерне для Європейських культур і для Сполучених Штатів де люди прагнуть подати себе за допомогою вербального спілкування через розмовну мову показати і затвердити своє індивідуальне я цей стиль спілкування особливо також поширений в таких країнах як Данія Нідерланди і Швеція наступний стиль афективний він є протилежним має протилежну спрямованість процесу комунікації і орієнтований на слухача сам процес комунікації і для досягнення поставлених цілей цей стиль передбачає пристосування учасників до самого процесу спілкування до
почуттів і потреб співрозмовника з афективного стилю людина змушена бути обережною у своїй промові і уникати ризикових висловлювань приклад афективний стиль вербальної комунікації характерний для японського стилю спілкування головною своєю метою він ставить досягнення розуміння співрозмовника один одного вони повинні проявляти інтуїтивну чуйність до значень що губиться між рядків слова вербальні висловлювання слугують лише натяком на реальний зміст тому Ніхто із партнерів не очікує Що слова і вислови будуть сприйняті як точні факти які відображають реальність Ну тут Варто сказати що для японського стилю ще характерний і церемоніал оскільки сама чайна церемонія - це також відповідний ритуал це відповідна послідовність
дій тощо розгорнутий і згорнуті стилі комунікації розгорнутий стиль що називає деталізованим стилем комунікації і він протиставляється згорнутому або в літературі ви можете ще зустріти таку назву як лаконічний стиль за ознакою складності і різномаїття вербальної диференціації ці стилі комунікації зокрема розгорнутий і згорнутий запозичені в теорії мовних кодів дану теорію вводить в лінгвістику бернстан власне всередині XX століття виділивши обмежений і розгорнутий коди Перший з них передбачає обов'язковий невербальний супровід розгорнутий код Навпаки це ціілесний комплекс різноманітних мовних засобів для максимального вираження інформації і найперше місце тут посідають виразні мовні засоби приклад досить ітіснує велика кількість країн яка в
різні часи за норму таких засобів вона виступає не одна і Наприклад ми можемо взяти Київську Русь так і приблизно в X столітті з'явився спеціальний стиль так званий плетення словес який вирізнявся навмисною хімерністю пишністю і був проявом високого шанобливого ставлення до опису життя особистостей подій та інших наприклад підкреслюється Ось ця красномовність у зверненнях шанобливість наприклад вельми Шановний пане милостивий государю невиправдане змістом богослов'я збагатилося як обов'язкові атрибути листування аж до кінця XIX століття ну Варто сказати що вони і сьогодні не канули в небуття особливо якщо там людина підписує книгу цей автор є там знайомий припустимо з декількома
колегами або з аудиторією то він також відповідним стилем підкреслює своє ставлення до цієї ї людини підписуючи там припустимо вельми шановний називаючи на ім'я по батькові і так далі на відміну від сучасного стилі листування особливо який ми використовуємо в електронних месенджерах навпаки може бути настільки стислим що навіть не містить звертання а тільки конкретну інформацію ну досить часто ми з вами отримуємо такі листи де існує лише повідомлення без будь-якого звернення один із з прикладів Так це згорнутого і лаконічного стилю комунікації де найголовнішу роль відіграють саме не слова а паузи і мовчання цей стиль притаманний Так званим ширококонтекстуальним
культурам де невербальні засоби передачі інформації є не менш а інколи і більш важливими ніж власне Спілкування за допомогою слів до прикладу у японців існує спеціальний концепт ма це навмисни мовчання між словами яке також має значення і несе відповідне смислове навантаження до прикладу вплив культури на невербальну комунікацію японці та інші східні нації як правило не видають своїх очей як джерело інформації тобто в їх культурах не прийнято дивитися в очі своєму співрозмовнику не прийнято припустимо так само і обмінюватися поцілунками привселюдно для нас очі і досить часто ви чули приказку і можливо самі використовували а в своєму досвіді
як очі дзеркало душі де власне досить часто в очах видно хто який має замисел також існують такі стилі які ми з вами окреслили це зокрема особистісний і контекстуальний особистісний стиль комунікації він протиставляється так званому контекстуальному стилю і у термінах нашої мови цю опозицію доцільно можна визначити як опозицію особистісного і суспільного стилю що цілком відповідає сутність зазначених видів комунікативної поведінки які демонструють відповідні культурно-ціннісні цілі особистісний стиль він є приналежністю індивідуалістських культур де навіть на мовному рівні підсилюється роль саме не колективу а особистості я ідентичності я вартості тому визначеним фактором в ідеалі тут має вступати не соціальний
стан в суспільстві не матеріальне становище і навіть не вік людини а її особистісні якості такий наприклад як освідченість розум здібності талант моральні якості дійсно ми з вами описали таку ідеальну модель але мовний формат комунікації Він все ж таки підтримує цей ідеал наприклад на сьогодні серед європейців і американців стало немодно спілкуватися мовою високого стилю і виражати у тенденції загальної демократизації мови змалку американці привчаються вічливо і разом з тим розгорнуто і просто говорити тобто якщо в своїй мові ми можемо використовувати різні форми привітання такі як добрий день добрий вечір доброго ранку то американці це спрощують лише до
Привіт при цьому це звернення може відбуватися до людини будь-якого віку до будь-якої аудиторії припустимо досить часто у нас Лектор вітається до своєї аудиторії у зверненні там Добрий день Так не дозволяє собі вітатися Привіт На Відміну все ж таки американців де вони можуть використовувати дане привітання приємно вас бачити як справи і усім навіть незнайомим задавати ці питання незалежно від рангу соціального статусу стать людини і її віку приклад власне після отримання першого листа де в ньому містилося ось це шанобливе ставлення де шановний До речі де в англійській мові використовується таке слово як др що в перекладі означає
дорогий саме з приємністю повідомляємо вам завершується лист З повагою тощо і з подивом наступні будь-які листи від американських колег ви можете отримувати лише з таким початком як Hello Тобто привіт А наприкінці існують теплі неформальні форми також в англійській мові на сьогодні прийнято навіть скорочення деяких імен тобто Александр скорочується до Алекс Єлизавета долізи тощо і такі звороти на сьогодні є нормальними і використовуються в американській традиції в слов'янських мовах палітра зменшених і пістливих назв власних імен людей є чи не найбагатшою якщо порівнювати з іншими мовами Наприклад якщо звертатися до Ані так ми можемо також використовувати різні слова
для звернення саме до Ані в нашій культурі прийнято обмірковувати як або яку форму імені варто використовувати звертаючись до цієї людини враховуючи її соціальний статус враховуючи її вік і Враховуючи те наскільки теплими є наші стосунки наступний стиль - це суспільноорієнтований стиль комунікації Який ще називають контекстуальний на перший план висуває положення людини в суспільстві за соціальними віковими ознаками за її впливовістю за її авторитетністю визначеністю серед інших і залежно від цього в різних мовах існують свої спеціальні мовні засоби якими підкреслюється соціальна ієрархія осіб наприклад у японській культурі існують понад 20 слів які є еквівалентами європейських слів як я
ти ви Отже приклад в китайській культурі для диференціації вікових та соціальних розбіжностей перед зверненням вживають такі слова як сяо молодший або лау старший досить часто коли наприклад викладач є моло за віком своєї аудиторії все одно до нього буде звернення як Лао тобто старший оскільки він займає відповідне положення в суспільстві контексти мовленнвої комунікації тут би я хотіла звернути вашу увагу на такі контексти як детонація і конотація полісемія і синонімія спостереження і оцінки конотація - це додатковий зміст сло слова або вислову його супутні семантичні або стилістичні відмінки які нашаровуються на його основне значення вони слугують для вираження
різноманітних експресивно-емоційних відтінків і можуть надавати висловлюванню урочистості грайливості фамільярності тощо також існує ще таке значення конотації як значення як інваріант Тобто це інтенсивне значення у протиставленні до детонації що розглядається як екстенційне значення співвідношення з певним референтом де для конотації характерні такі ознаки як емоційність експресивність і оцінність детонація - це посилення на зовнішній світ тобто буквальне значення символу згідно з Я думаю відомим вам Умберто Еко конотація є додатковим значенням яке можливе лише в свідомості людини наступним стилем є полісемія це результат накопичення значень в одній і тій же лексичній одиниці яка виникає при неодноразовому її переосмислені приклад
до полісмічних назв осіб за родом занять можна віднести наступні наприклад коли ми з вами вживаємо таке українське слово як майстер у нього існує доволі велика кількість ще значень наприклад це фахівець з якого-небудь ремесла друге значення - це керівник окремої ділянки виробництва наступний той хто досяг високої майстерності досконалості в своїй роботі творчості ще один смисл яке має слово майстер те саме що і Тесляр так само ми можемо до взяти слово купець і воно також має декілька ось цих полісмічних значень як власник торгового підприємства як особа яка займається приватною торгівлею також існують відповідники полісмії і в інших
мовах зокрема в англійській мові Коли ми використовуємо таке слово як капітан де у значенні він може використовуватися як командир корабля наступне - це офіцерське звання досить високого рангу той хто керує командою або групою людей і той хто є власником великої компанії або має доволі велику посаду також якщо в англійській мові ми візьмемо такий відповідник як доктор воно має таке значення як особа з вищою медичною освітою яка лікує хворих і друге значення той хто має вищий вчений ступінь який присуджується на підставі захисту дисертацій синонімія являє собою тип семантичних відношень який полягає у повному або частковому збігу
їх значень наприклад найменування осіб за за родом занять об'єднується в синонімічні ряди в українській мові Мірошник Мельник власник млина або той хто працює на млені таке слово як пастух Тобто це Чередник Свинопас Лиман вівчар той хто пасе стаду череду отару та інше як ми з вами бачимо вербальна комунікація вона є доволі важливою і постановка вербальних зворотів так і це не просто ми оголошуємо слова як власне було зазначено на початку лекції Так це те за допомогою чого Ми висловлюємо відповідні смисли значення що націлює нас на порозуміння взаємодію де це порозуміння і взаємодія має з необхідністю бути
консенсусною тобто в результаті ми маємо досягти відповідного узгодження щодо своїх дій як бачимо в різних культурах існують свої мовні звороти значення які притаманні саме цій культурі і знання цієї культури Буде якраз мінімізувати всі ті помилки які ми можемо припускати Спілкуючись взаємодіючи з представниками різних культур тому як ми з вами зазначали культура є невродженою культура - це те чому ми вчимося і культура спілкування є не виключенням сподіваюсь що Проблемне поле я вам задала було цікаво і змістовно Побачимось Наступного разу до наступних зустрічей
